Веселкова Долина

Поводилася Мерi цiлком нормально, i, хоч дехто й дивувався з того, хто ж була та маленька дiвчинка в зношеному одязi поряд iз дiтьми пастора, зайвоi уваги вона не привертала. Вона чемно вислухала проповiдь i щиро й завзято долучилася до спiву. Як виявилося, у неi був чистий, сильний голос i хороший слух.

– Кров його очистить ФІАЛКИ[8 - Мерi переплутала слова з церковноi пiснi, у якiй iшлося про те, що кров Господа очистить грiшникiв («the foulest»), що спiвзвучно слову «violets» – фiалки (прим.

пер.).], – весело проспiвала Мерi.

Панi Мiлгрейв, котра сидiла на лавi попереду, зненацька обернулася й окинула дiвчинку поглядом з нiг до голови. Мерi, яку переповнювало бажання викинути якогось коника, висунула у вiдповiдь язика, на превеликий жах Уни.

– Я не втрималася, – пояснила Мерi, коли вони поверталися з церкви. – А для чого вона так на мене витрiщилася? Що за манери! Я з ЗАДОВОЛЕННЯМ показала iй язика. Шкода тiльки, що не висунула його сильнiше. А ще знаете, я бачила Роба МакАлiстера, що живе по той бiк затоки.

Цiкаво, чи вiн видасть мене панi Вайлi.

Проте нiяка панi Вайлi так i не з’явилася, тож за кiлька днiв дiти вже зовсiм про неi забули. Мерi ж, здавалося, нiби все життя мешкала в пасторському домi, лиш вiдмовлялася ходити до школи з рештою дiтей.

– Не пiду. Я свое навчання вже закiнчила, – сказала вона, коли Фейт умовляла ii пiти з ними. – Я, поки була у панi Вайлi, чотири роки до школи вiдходила, то я вже все вiд НЕЇ отримала, що хотiла.

Я вже втомилася вiд того, що на мене постiйно кричать за те, що я не зробила домашне завдання. Та в мене ЧАСУ не було його робити!

– Наш учитель на тебе не кричатиме. Вiн страшенно добрий, – мовила Фейт.

– Ну, та я все одно не пiду. Я вмiю читати, писати й навiть дроби рахувати, а бiльш менi нiчого не треба. Ви собi йдiть, а я залишуся вдома. І можете не боятися, що я щось вкраду – клянуся, я чесна.

Поки всi були в школi, Мерi займала себе тим, що прибирала в домi.

Вже за кiлька днiв його було не впiзнати. Пiдлога була заметена, меблi витертi вiд пилюки – всюди було наведено лад. Вона заштопала перину в кiмнатi для гостей, попришивала гудзики туди, де iх бракувало, акуратно залатала весь одяг i навiть вторглася до бiблiотеки з вiником i совком i звелiла пановi Мередiту вийти звiдти, поки вона не наведе там порядку. Та все ж була одна кiмната, за яку тiтка Марта не дозволила iй взятися.