Веселкова Долина

Але бiда в тому, що на вигляд вона надто груба й неотесана, Енн, любонько, а пан Мередiт, хай який вiн завжди замислений, та жiночу красу цiнуе, як i всякий чоловiк. Коли йдеться про це, вiн не ТАКИЙ уже й не вiд свiту цього, повiрте МЕНІ.

– Елiзабет Кiрк – хороша жiнка, та подейкують, що всi, кому доводилося ночувати в кiмнатi для гостей у домi ii матерi, замерзали ледь не до смертi, панi Блайт, люба, – похмуро мовила Сьюзан. – Якби я гадала, що маю право висловити думку щодо такоi серйозноi справи, як одруження панотця, то сказала б, що кращоi дружиною для пана Мередiта була б кузина Елiзабет, Сара, що мешкае по той бiк затоки.

– Та ж Сара Кiр – методистка, – вiдрiзала панна Корнелiя, так, нiби Сьюзан сватае пасторовi якусь готентотку.

– Вона, певно, стала б пресвiтерiанкою, якби вийшла замiж за пана Мередiта, – вiдказала Сьюзан.

Панна Корнелiя похитала головою. Вочевидь, вона була переконана, що методист назавжди методистом i залишиться.

– Про Сару Кiрк i мови бути не може, – рiшуче заперечила вона.

– Як i про Емелiн Дрю – хоча ii рiдня й всiляко намагаеться панотцю ii посватати. Вони буквально жбурляють Емелiн у його обiйми, а вiн про це навiть не здогадуеться.

– Мушу сказати, Емелiн Дрю зовсiм кебети не мае, – сказала Сьюзан. – Вона, панi Блайт, люба, з тих жiнок, котрi спекотноi ночi покладуть вам грiлку до лiжка, а тодi ображатимуться, що ви iм за це не подякували. А мати ii була жахливою господинею. Ви чули iсторiю про ii ганчiрку для посуду? Одного разу вона ii загубила, а тодi – о, так, панi Блайт, люба, знайшла ii всерединi запеченоi гуски за обiднiм столом.

Ганчiрка лежала собi просто в начинцi! Гадаете, така жiнка згодилася б на роль тещi пастора? Я так не думаю. Та для мене, без сумнiву, кращим завданням буде залатати Джемовi штани, анiж плiткувати про сусiдiв. Учора ввечерi у Веселковiй Долинi вiн iх так сильно роздер!

– А де Волтер? – запитала Енн.

– Боюся, панi Блайт, люба, що нiчого доброго вiн не замислив.

Вiн на горищi, пише собi щось у зошитi, а вчитель каже, що в нього в цьому семестрi не такi вже й добрi успiхи в арифметицi, як могли б бути. І я добре знаю, чому. Замiсть того, щоб розв’язувати приклади, вiн пише своi дурнi вiршики. Боюся, хлопчина збираеться стати поетом, панi Блайт, люба.

– Та вiн уже поет, Сьюзан.

– Ви, бачу, сприймаете це навдивовижу спокiйно, панi Блайт, люба. Гадаю, це й на краще, коли маеш сили гiдно прийняти таку звiстку.