Енн з Інглсайду

Ендi Паркеру – дев’ять, i дiти з Лоубрiдж могли б вам сказати, що вiн був «найпротивнiшим з усiх Паркерiв» i мав кличку «Свинтус». На те були своi причини. Волтер не злюбив його з першого погляду… щетина на головi, зле обличчя збитошника, вкрите веснянками, i виряченi голубi очицi. Фред Джонсон був однолiтком Бiлла, Волтеру вiн теж не сподобався, хоча то був гарний на вигляд хлопчина з русявими кучерями та карими очима. Його сестрi Опал було дев’ять, у неi також вилися кучерi, були карi очi… кусючi карi очиська.

Вона пригорнула до себе восьмирiчну Кору Паркер, у якоi була напрочуд видовжена голова, i вони обое удостоiли Волтера поглядом. Якби не Елiс Паркер, Волтер, очевидно, розвернувся б i кинувся навтьоки.

Елiс було сiм. У Елiс були найчарiвнiшi маленькi золотi кучерики на голiвцi. У Елiс були голубi оченята, м’який, як фiалочки у Впадинi, погляд. Щiчки в Елiс були рожевi з ямочками. Елiс була вдягнена в крихiтну гофровану сукенку й була схожа на квiточку в танцi. Елiс усмiхнулася до нього так, наче знала його все життя.

Елiс була другом.

Фред почав розмову.

– Привiт, синку, – зверхньо мовив вiн.

Волтер одразу вiдчув цю зверхнiсть i зрозумiв, що вона нацiлена на нього.

– Мене звати Волтер, – чiтко вимовив вiн.

Фред повернувся до iнших з награним захопленням. Зараз вiн покаже цьому селюку!

– Вiн каже, його звати Волтер, – звернувся вiн до Бiлла, перекривлюючи гостя.

– Вiн каже, що його звати Волтер, – сказав Бiлл до Опал.

– Вiн каже, що його звати Волтер, – звернулася Опал до задоволеного Ендi.

– Вiн каже, що його звати Волтер, – мовив Ендi до Кори.

– Вiн каже, що його звати Волтер, – захихотiла Кора до Елiс.

Елiс не сказала нiчого. Вона просто iз захопленням дивилася на Волтера, а ii погляд змусив його зiбратися докупи, поки всi навколо разом скандували «Вiн каже, що його звати Волтер», а тодi вибухнув глузливим смiхом.

«Як гарно дiтки забавляються!» – самовдоволено подумала панi Паркер, аж сяючи вiд задоволення.

– Я чув, як мама казала, що ти вiриш у фей, – сказав Ендi, нахабно зиркаючи на Волтера.

Волтер звисока поглянув на них. Вiн не хотiв, аби його принижували перед Елiс.

– Феi iснують, – рiшуче промовив вiн.

– Нi, – вiдповiв Ендi.

– Так, – сказав Волтер.

– Вiн каже, що феi iснують, – розповiв Ендi Фреду.

– Вiн каже, що феi iснують, – сказав Фред Бiллу… так, наче вони знову збиралися розiграти спектакль.