Енн з Інглсайду

Якраз в ту нiч вона пiдпалила фiранки, а ii крики досi дзвенять у моiх вухах. І це саме тодi, коли лiкар нарештi мiг поспати пiсля двох безсонних ночей! А що злить мене найбiльше, панно Дью, те, що перш нiж кудись пiти, вона iде до моеi комори й рахуе яйця. Мого терпiння заледве вистачило, щоб не сказати: «А ви ложки порахувати не хочете?» Звичайно, дiти ii ненавидять. Панi лiкарка уже втомилася iх вiд неi ховати. Вона якось дала Нан ляпаса, коли пан лiкар i панi лiкарка обое були не вдома… дала ляпаса… просто тому, що Нан назвала ii «Панi Мефусiл[7 - Нан мала на увазi iсторiю про Мафусаiла, згаданого в Бiблii, який прожив 969 рокiв i вважаеться найстарiшою людиною у свiтi (прим.

пер.).]», почувши таке вiд Кена Форда.

– Я б iй ляпаса дала, – сердито вiдповiла Ребекка Дью.

– Я сказала iй, якщо вона ще раз таке зробить, то я ii вдарю. «Ми можемо когось покарати в Інглсайдi, – сказала я iй, – але ляпасiв не буде нiколи, затямте».

Вона дулася й ображалася цiлий тиждень, та зрештою так нiколи й не наважилася хоч пальцем торкнутися когось iз дiтей. Проте вона любить, коли батьки iх карають. «Якби я була твоею мамою», – сказала вона Джему одного вечора. «О нi, Ви нiколи не будете нiчиею мамою» – вiдповiло бiдолашне дитинча… його до цього довели, панно Дью, просто довели. Лiкар вiдправив його спати без вечерi, але як Ви думаете, панно Дью, хто проник до кiмнати Джема опiсля?

– Ох, i хто? – хiхiкнула Ребекка Дью, передчуваючи цiкаву розповiдь.

– У Вас би розбилося серце, панно Дью, коли б Ви почули його молитву пiсля цього… у всьому винив себе: «Господи, будь ласка, пробач менi, що був нечемним з тiткою Мерi Марiею. Господи, будь ласка, допоможи менi завжди бути ввiчливим з тiткою Мерi Марiею». Моi очi наповнилися слiзьми, бiдолашне ягнятко. Не скажу, що була непоштивою дитиною, панно Дью, люба, але мушу визнати, коли одного дня Бертi Шекспiр Дрю кинув бейсбольного м’яча в неi… той пролетiв за один дюйм вiд ii носа, панно Дью… Я затримала його бiля ворiт, коли вiн саме прямував додому, i вручила йому пакет пирiжкiв.

Звичайно, я не сказала йому, за що. Вiн так зрадiв… адже пирiжки на деревах не ростуть, панно Дью, а панi Друга Скнара нiколи iх не пече.