Будинок Мрії Енн

Вiн йде на пенсiю, а Гiлберт мае перейняти його практику. Доктор Блайт, однак, залишае собi будинок, тому нам доведеться знайти собi помешкання. Я ще не знаю, що це буде i де, але в уявi я вже вималювала собi будиночок i його умеблювала – крихiтний замок в Іспанii.

– А куди ви iдете в весiльну подорож? – спитала Дiана.

– Нiкуди. Не дивився на мене так перелякано, Дiано. Ти вже як панi Ендрюс. Вона, звичайно, зауважить, що людям, якi не можуть собi дозволити весiльну подорож, найкраще нiкуди й не iхати; а тодi вона нагадае менi, що Джейн у свою iздила в Європу.

Я хочу провести Свiй медовий мiсяць у Чотирьох Вiтрах у власному Будинку Мрii.

– І ти вже вирiшила, що дружок у тебе не буде?

– Їх менi не залишилося. Ти, Фiл, Прiсцилла та Джейн мене обiгнали в питаннях шлюбу; а Стелла працюе й викладае у Ванкуверi. У мене бiльше нема «спорiднених душ», а iнакше дружки менi не потрiбнi.

– Але ж у тебе буде фата, правда? – стривожено спитала Дiана.

– Так, справдi. Без неi я не почуватимуся нареченою.

Пам’ятаю, як казала Метью того вечора, коли вiн привiз мене в Зеленi Дахи, що я нiколи не стану нареченою, то я надто простакувата на вигляд, щоб хтось захотiв на менi женитися – хiба крiм пастора на закордоннiй мiсii. Я чомусь думала, що пастори на мiсii не можуть собi дозволити перебирати, якщо вже хочуть, щоб дiвчина ризикувала життям мiж канiбалами. Ти б бачила того пастора, за якого вийшла Прiсцилла. Вiн був такий вродливий i таемничий, як ми мрiяли в дитинствi, Дiано; я ще в життi не бачила краще вбраного чоловiка, а сам вiн марив «неземною, золотою красою» Прiсцилли. Але ж в Японii нема канiбалiв.

– Зате в тебе весiльна сукня мрiй, – захоплено зiтхнула Дiана. – Ти в нiй виглядатимеш, як справжня королева – ти така висока й струнка. Як ти залишаешся такою стрункою, Енн? Я ще нiколи не була така товста – скоро в мене не залишиться талii.

– Повнота, як i худорлявiсть, даються нам долею, – сказала Енн. – В будь-якому разi, панi Ендрюс не скаже тобi те, що менi, коли я приiхала додому зi Саммерсайду.

 – Що ж, Енн, ти така ж кiстлява, як завжди». «Струнка» звучить романтично, а от «кiстлява» – зовсiм iнша рiч.

– Панi Гармон говорила про твое придане. Вона визнае, що воно не гiрше за Джейн, хоч також каже, що Джейн виходила за мiльйонера, а ти виходиш тiльки за «бiдного молодого лiкаря. В якого нi копiйки за душею».

Енн засмiялася.

– Моi сукнi дiйсно гарнi. Я люблю гарнi речi.