Хлопчики Джо

Для неi немае бiльшого задоволення, нiж наздогнати ближнього i напасти на нього з якимось гострим знаряддям на кшталт скальпеля, – незворушно проказав Емiль, нiтрохи не засмутившись. – У мене ще купа трофеiв у рундуку для вас, хлопцi, але я знав: не буде менi спокою, поки не вивантажено все, що привiз для дiвчаток. А тепер розкажiть менi всi новини.

І, сiвши на кращий мармуровий столик Емi, веселий моряк почав, похитуючи ногами, розмовляти зi швидкiстю десять вузлiв на годину, поки, нарештi, тiтка Джо не вiдвела всiх у iдальню, де вiдбулося велике сiмейне чаювання на честь Комодора.

III. Остання витiвка Джо

На життевому шляху родину Марч пiдстерiгала неймовiрна кiлькiсть найрiзноманiтнiших несподiванок. Проте найбiльшим сюрпризом стало перетворення гидкого каченяти… на золотого гусака, чиi лiтературнi яйця мали на диво значний попит. Тож за десять рокiв Джо змогла втiлити в життя своi найсмiливiшi й найпотаемнiшi мрii. Як або чому це сталося, вона так нiколи до кiнця й не зрозумiла, але несподiвано виявила, що стала до певноi мiри знаменитiстю, та ще й з кругленькою сумою в кишенi, що давало змогу усунути матерiальнi негаразди й забезпечити майбутне ii хлопчикiв.

Усе почалося того жахливого року, коли Пламфiлд, здавалося, зовсiм занепав. Часи були важкi, число учнiв скоротилося, сама Джо стомилася й довго хворiла, не виходячи навiть з будинку. Лорi та Емi перебували за кордоном, а гордiсть не дозволяла Баерам просити про допомогу навiть у найближчих.

Джо була в розпачi.

Щоб остаточно не втратити смак до життя, а також спробувати хоч якось залатати дiри в сiмейному бюджетi, вона за старою звичкою взялася за давно закинуте перо. Пiдоспiла й пропозицiя: один з видавцiв задумав започаткувати серiю книжок для дiвчаток. Джо наспiх склала маленьку iсторiю, описавши кiлька сцен i пригод зi свого та сестринського життя i з дуже слабкою надiею на успiх вiдправила свое творiння пошукати щастя в широкому свiтi.

Як i зазвичай, цього разу теж вийшло не так, як Джо припускала.

Скажiмо, ii перша книжка, над якою в юностi вона працювала кiлька рокiв i на яку покладала великi надii, одразу пiшла на дно. Щоправда, уламки корабельноi аварii ще довго трималися на хвилях, приносячи деякий прибуток – у всякому разi, видавцевi. Зате поспiхом написана iсторiя, за яку авторка мрiяла отримати кiлька доларiв, рушила з попутним вiтром i мудрим лоцманом бiля керма прямо до суспiльного визнання й повернулася додому важко навантажена золотом i славою.