На нашем сайте вы можете читать онлайн «Оля». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Оля

Автор
Дата выхода
01 февраля 2021
Краткое содержание книги Оля, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Оля. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ольга Саліпа) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Поки одні співчувають її самотності, інші на пальцях пере-раховують її чоловіків…
З дитинства Ольга розуміє, що вона «не така». Її сила лякає і притягує, її почуття і пристрасть горять вогнем. Але вона сама – згоряє чи гартується?
Ось він, ідеал: розумний, інтелігентний Маковей. Негідник чи рятівник? Злочинець чи жертва? Чи витримає кохання сильної жінки? Бо ж власні «скелети в шафі» не дають про себе забути. На шляху їхнього спільного щастя багато тіней з минулого.
Кобилянська. Про неї знають все, але її не знає ніхто. Щоденники, листи, твори… Найбільша містифікація української літератури, створена нею самою. Роман «Оля», володар Гран-прі «Коронації слова-2020», не про письменницю, а про жінку. Пристрасну, вперту, але з власними комплексами та помилками, живу…
Це дебютний роман Ольги Саліпи, що відома як поетка і авторка малої прози.
Оля читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Оля без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Не спитавши нас?
Мама говорила невпевнено, нiби боялася, що ii смiливiсть може викликати батькiв гнiв.
– А про що питати? Хiба дурень би вiдмовився. Та й уяви, як то добре буде для доньки. Чернiвцi. Інтелiгенцiя. Знайомства, можливостi. – Батько встав i пiшов у куток кiмнати. Августа того не бачила, але здогадувалася, що зараз вiн пiдходить ззаду, обiймае маму i вже м’якшим голосом каже: – Винаймемо будинок, обживемося, тобi сподобаеться.
Мовчки зайшла до кiмнати i пильно глянула на батькiв.
– То ми кудись iдемо? – сама не впiзнавала власний голос.
– Ми переiздимо до Чернiвцiв. – Тато говорив повiльно, обережно, нiби ступав по краю скелi. – Я матиму хороший чин. А ти зможеш навчатися.
Дiвчина кiлька секунд стояла на мiсцi. Їi брови нахмурилися й утворили двi складки на лобi, погляд уперся в пiдлогу.
Життя руйнувалося.
Вона не могла влаштувати шкандаль, плакати, кричати, тупати ногами – не дозволяло виховання. Натомiсть згорнулася калачиком у кутку кiмнати i просидiла так кiлька годин. Лише коли кiнцiвки розболiлися вiд постiйного напруження, помiтила, що вже нiч, роздяглась i голою залiзла пiд холодне простирадло.
На ранок, спухла вiд слiз, пiшла до Ольги.
У будинку Кобилянських було на диво тихо.
– А де всi? – на голос Кобилянська обернулась, але продовжувала грати.
– По господарству. А я захворiла трохи, то й лишилася в хатi. Посидиш зi мною?
– Ольго… – Августа вже сумнiвалася, чи варто казати щось iй зараз, у час хвороби. – Ольго, я бiльше не житиму в Кимпулунзi.
– Це як? – музика рiзко обiрвалася, Кобилянська розвернулася на стiльцi й здивовано дивилася на подругу знизу вгору. Августа простягнула iй обидвi руки i та прийняла.
– Ми переiздимо до Чернiвцiв.
– До Чернiвцiв? – пiдскочила зi стiльця Ольга. – До самих Чернiвцiв?
– Татовi там дають посаду.
– Чернiвцi… Та це… Та це прекрасно! – Кобилянська кинулась обiймати подругу. Їi очi свiтилися справжнiм захопленням.






