На твердій землі

Таких сердець i таких стрiл, переважно майже затертих часом, зустрiчалося бiльше, i це могло створювати легенди про лицарiв, закованих у панцерi, про закоханих красунь у замкових вежах i взагалi про любов, молодiсть, щастя навiть у цих суворих клiматах.

І можливо, мое втручання до цього свiту романтики не було виправдане. Я, наприклад, озброювався щiтками, шкарабульцями, фарбами i як тiльки приходив з роботи, чи ввечерi, пiсля денноi змiни, а чи рано, пiсля нiчноi (моi змiни мiнялися що три тижнi), я одразу наряджався у одяг жреця i мiстерiя перезмiни клiмату починалася.

Було лiто, термометр показував переважно понад 80 Фаренгейта[15 - 80 Фаренгейта – 26,6

Цельсiя.], безнастанно пились «севен-апи»[16 - Севен-ап (англ. «7Up») – подiбний до сучасного спрайту лимонно-лаймовий безалкогольний газований напiй без кофеiну. Вiдомий вiд 1929 року.], лились поти, найхоробрiший iз зулусiв не мав краще розписаного, нiж мое, лиця, паркети були встеленi «Дейлi Старами»[17 - «Дейлi Стар» (англ.

«Daily Star») – щоденна британська газета чуток, плiток i сенсацiй, що виходить вiд 1978 року.], заставленi бляшанками «Старляк Пейнтiв»[18 - «Старляк Пейнт» (англ. Star lake Paint) – назва малярськоi фарби.], нi одна з моiх поклонниць не могла б повiрити, що цей брудомаз е той самий дендi, якого звикли бачити у найкращих одягах найкращих фiрм.

Зате по двох чи трьох тижнях такого дiяння весь мiй нижнiй поверх i частина верхнього направду сяяла чистотою аптечноi склянки, кухня нагадувала наречену у бiлому вельонi, готову пiд вiнець, вiтальня пишалася кольорами «дрифтвуд-у 162» (фахiвцi це знають), iдальня сяяла барвами оливкiв, гол оздобився шпалерами пiд стару бронзу, а верхня спальня соняшними красотами «саншайн 54».

Не рушенi зiсталися моi власнi покоi – господар може зачекати, але поза тим не забуто нiчого. Все довкруги блищало, радiло, смiялося.

Залишалося – заповнити все це життям, найкраще б парою молодих, бездiтних, без собак, котiв i канаркiв людей – вимоги, як бачите суворi, але наш модерний, рафiнований час не визнае сентиментiв, вiн важить вартостi цифрами, вигодами, як мав сказати один фiлософ, що модерна людина це синтеза бетону, нейлону, нiкотину, у якоi почуття й спiвчуття заступленi примхами, димом i алкоголем.