На твердій землі

Рiшала справдi одна мить… Тяжка, гаряча секунда, удар кулi, яка летiла, вдарила, але лиш зранила… Але вже завтра може статися криза.

Питання, чи йти на бал, лишалося загрозливо вiдкритим. А може, справдi йти. Порушити мовчанку не тiльки задля Марти, а й для себе самого. Минулого року на цьому ж балi, який вiдбувався в готелi Роял Йорк, ми були разом з Леною, вона прибула тодi з Монтреалу, зупинилася в тому ж готелi, i ми провели разом двi гарячi, як спрага пустелi, доби. Це був сон, i бал, скаженi хвилини, i шалений порив.

Це був верх нашоi пiрамiди, трiумф серця, найвищий акорд почувань.

І коли я сьогоднi не пiшов би туди ж, я опинився б у порожнечi вiдчаю, а коли пiду – знайду порожнечу мiсця. Менi смертельно не хотiлося б втягати до цього Михайла.

V

Вирiшальноi суботи одного дня жовтня ми трое, нiби члени однiеi родини, заклопотано вибиралися на той самий баль iнженерiв, який тяжiв над нами, нiби знак Зодiаку. Вiд полудня Марта на сценi одягання, ii повно скрiзь, не виключаючи i моеi кiмнати, вона розбурхано, вiд голови до нiг, нiби вiтер, бушуе в цiлому просторi, ii суконка творить альфу й омегу цiлого битiя, ii бронзова зачiска хижо, нiби грива лева на статуi перемоги[61 - Статуя перемоги – iдеться про стовп перемоги, Колону Неельсона (англ.

Nelson’s Column), монумент на Трафальгарськiй площi Лондона (Великобританiя). Зведено монумент на честь видатного британського флотоводця, вiцеадмiрала Горацiо Нельсона (англ. Horatio Nelson; 1758–1805), котрий загинув у битвi при Трафальгарi 1805 року. Колону прикрашають чотири бронзовi леви.], тероризуе увагу, ii профiль – профiль бiблiйноi Рахiлi, а все разом, це рiзьба богинi Ра з головою яструба[62 - Богиня Ра з головою яструба… – тут У. Самчук помилився. Давньоегипетська мiфологiя зображала бога Ра з головою сокола, натомiсть яструбину голову мав бог Тот.].

Нас з Михайлом майже не стало, ми розчинилися в атмосферi Марти, нашi одяги i зачiски блiдли в сяйвi ii величности.

Вона менi надзвичайно подобалась, головне, коли пишно входила до моеi кiмнати, свiдомо бажаючи викликати подив, вона сяяла сяйвом мiдi i, здаеться, дзвенiла, як натягнута струна.

Вона була неймовiрно вдоволена цiею процедурою збирання, переливно граючись, як чара шампанського.

– Чи ви розумiетесь на брильянтах? – питала вона.

– Нi, – вiдповiдав я.

– Шкода, що ви не можете купити менi брильянт за тисячу двiстi доларiв. Дивiться, дивiться! – показувала вона число «Лайф»[63 - «Лайф» (англ.