Драми

П’еса «Жертва панi Маi» спонукае реципiента до глибинного аналiзу iдеологiчних i фiлософських проблем; вона вiдзначаеться увагою до актуальних питань сучасностi, органiчним переходом зовнiшньоi дii у внутрiшню, дiалогiзацiею, використанням пiдтексту i символiки. Розмова про намiри панi Маi вийти замiж за достойного чоловiка i народити вiд нього дiтей поступово переходить в iнтелектуальну дискусiю про долю людини i нацii в сучасному свiтi. У. Самчук створив драму з iнтелектуальною проблематикою, де увага з побутових обставин переноситься на проблеми буття, духовнi драми i колiзii.

Звертаючись до новоi теми, письменник, вiдповiдно до власних iдейно-художнiх настанов i вимог, надав iй несподiваного оригiнального, почасти дискусiйного трактування. Кожний iз персонажiв висловлюе свою думку i позицiю, що створюе особливу полiфонiю твору. Думка у драмi – це те саме слово-дiя, яке набуло подоби iнтелектуальноi абстракцii.

Аналiзуючи трилогiю «Ост», Г.

 Костюк вiдзначав досконале володiння письменником технiкою конструювання монологiв i дiалогiв: «На дiалог Улас Самчук першорядний майстер. Знайти йому вiдповiдника в нашiй сучаснiй лiтературi трудно»[14 - Костюк Г. Образотворець «времени лютого» / Г. Костюк // Украiнське слово: Хрестоматiя украiнськоi лiтератури та лiтературноi критики ХХ ст.: у 4-х кн. – Киiв: Видавництво «Рось», 1994. – Книга друга / упоряд. В. Яременко, Є. Федоренко; наук. ред. А. Погрiбний. – С. 509.]. Щодо мистецьких вартостей драматичного дiалогу сумнiватися теж не доводиться. Вiн вибудовуеться у п’есi за рiзними принципами: то вiн лаконiчний, сконструйований за допомогою гострих i стислих реплiк, то вiн розлогий, позначений епiчною неквапливiстю дii, що виказуе в авторовi драми фахового епiка. Дiалог насичений натяками, характеризуеться дискусiйнiстю, iнтертекстуальнiстю, iнодi – iронiею чи скепсисом. Суперечку, яку ведуть героi, важко розгадати наперед, iстина мае народитися у процесi самоi дискусii. Прихованi смисли роблять структуру дiалогу багатошаровою. Специфiчне функцiональне навантаження несуть i паузи, особливо в третiй дii. Виникае особливий пiдтекст, значення якого стають зрозумiлими не вiдразу, а усвiдомлюються лише у процесi розгортання дii. Інодi цi смисли так i залишаються прихованими i не розгаданими.