Смарагдове місто Країни Оз

Наслiдками такоi взаемодii дуже задоволенi не тiльки я i видавцi, а також (впевнений) дiти.

Сподiваюся, моi любi, ми ще довго разом створюватимемо цi прекраснi iсторii.

    ЛІМАН ФРЕНК БАУМ

    Коронадо, 1910 рiк

I

Король Номiв хоче повернути чарiвний пояс

Король Номiв був аж занадто розлючений. У такi перiоди його краще не чiпати. Тож усi пiдданi трималися вiд нього якомога далi, навiть Головний Управитель Калiко.

Через це Король, якого звали Бурим Рокватом, скаженiв у повнiй самотi.

Вiн сердито мiряв кроками свою печеру, повну коштовностей, i злував немилосердно. Раптом його наздогнала думка, що наодинцi ятритися безглуздо: набагато краще й кориснiше для здоров’я зiгнати свою злiсть на комусь, принизивши його. Король пiдскочив до гонга i щосили вдарив у нього.

На поклик, тремтячи вiд страху, з’явився Калiко.

– Поклич до мене Головного Радника! – заревiв розлючений монарх.

Веретеноподiбнi ноги Калiко винесли iз зали його вгодоване тiло з максимальною швидкiстю, й незабаром Головний Радник увiйшов до печери.

Король сердито мовив йому:

– Мiй Чарiвний Пояс привласнила якась дiвчина, а тебе, здаеться, це взагалi не хвилюе! Радник ти чи не радник? Як менi тепер чаклувати без Чарiвного Пояса? Я ось-ось лусну вiд злостi! Що ти на це скажеш?

– Деякi люди насолоджуються гнiвом, Ваша Величносте, – незворушно вiдповiв Радник.

– Згоден. Але скiльки ще можна злувати? Я роблю це цiлий ранок, день i вечiр. Набридло! Радь щось!

– Що ж, – зiтхнув Радник.

 – Отже: вам хочеться чаклувати, а ви не можете, тож, що робити натомiсть? Моя порада – треба позбавитися вiд бажання чаклувати.

Почувши це, король люто глипнув на Радника i почав смикати своi довгi бiлi вуса, поки не потягнув iх так сильно, що закричав вiд болю.

– Дурень ти, ось хто! – вигукнув вiн.

– Я подiляю цю честь iз Вашою Величнiстю, – вiдгукнувся Головний Радник.

– Хо, варто! – тупнувши ногою, заволав Король.

«Хо» – це королiвський спосiб сказати «Негайно до мене!».

Почувши грiзний рик Короля, варта одразу прибiгла. Тодi Король вiддав наказ:

– Прибрати звiдси цього нахабу!

Охоронцi схопили Головного Радника i закували його в ланцюги, щоб той не пручався. Але Король розiйшовся ще дужче. Пiдскочивши до гонга, вiн щосили грюкнув у нього. І знову блiдий вiд страху Калiко постав перед грiзним монархом.

– Подати сюди мою люльку!

– Ваша люлька вже тут, Ваша Величносте, – несмiливо нагадав Головний Управитель.