Тік-Ток з Країни Оз

– Так, а що, ти коли-небудь була там?

– Нi, але я багато чула про цю краiну. А ти знайомий з Принцесою Озмою?

– Так, i дуже добре.

– І з Принцесою Доротi?

– Доротi – моя стара подружка, – заявив Косматий чоловiчок.

– Боже мiй! – вигукнула Бетсi. – Але чому ж тодi ти поiхав iз цiеi чудовоi краiни?

– Справи змусили, – вiдповiв Косматий чоловiчок. Голос його звучав серйозно й сумно. – Я шукаю свого брата.

– Вiн що, пропав? – спiвчутливо запитала Бетсi в Косматого чоловiчка, що було зовсiм засумував.

– Так, десять рокiв тому, – вiдповiв Косматий чоловiчок. Вiн витягнув носовичок i витер сльозу. – Сам я дiзнався про це зовсiм недавно. Прочитав у Книзi Подiй, яка е у Краiнi Оз, i одразу пiшов шукати його.

– Де ж вiн пропав? – запитала дiвчинка з щирим спiвчуттям.

– Вiн вдома, в Колорадо, звiдки я родом. Я там жив до того, як перебрався у Краiну Оз. Мiй брат був золотошукачем, добував золото в копальнях. Одного разу вiн спустився в шахту, а назад не повернувся. Його шукали, але не знайшли: вiн зник, – закiнчив Косматий чоловiчок свою сумну розповiдь.

– Боже мiй, що ж могло з ним статися? – запитала дiвчинка.

– Пояснення може бути лише одне, – вiдповiв Косматий чоловiчок. Вiн дiстав з кишенi ще одне яблуко i почав його гризти, щоб трохи розвiяти смуток. – Мабуть, вiн потрапив до рук Короля Номiв.

– Король Номiв? Хто це такий?

– Інодi його звуть Металевим Монархом. Це Король Руггедо. Вiн живе в печерi пiд землею i вважае, що йому належать всi поклади металiв в надрах.

Тiльки не питай мене, чому вiн так думае.

– А чому не питати?

– Тому що цього я не знаю. Знаю тiльки, що вiн надто лютуе, якщо хто-небудь видобувае золото пiд землею, i тому мiг запросто схопити мого брата i потягти у свое пiдземне царство. Тiльки, будь ласка, не питай мене – чому. Я бачу, тобi до смертi хочеться запитати. Але я не знаю вiдповiдi.

– Господи, але ж так ти його нiколи не знайдеш! – вигукнула дiвчинка.

– Може, й не знайду. Але я повинен хоча б спробувати, – вiдповiдав Косматий чоловiчок.

 – Де я тiльки не побував, але нiде його не знайшов. Втiм, це доводить, що в тих мiсцях його немае. Я шукаю якийсь таемний пiдземний хiд, який вiв би до печери жахливого Металевого Монарха.

– А чи не здаеться тобi, – промовила з сумнiвом Бетсi, – що ти теж можеш стати бранцем Металевого Монарха, якщо проникнеш туди?

– Нiсенiтниця! – безтурботно вiдповiв Косматий чоловiчок. – Ти забула, що в мене е Магнiт Любовi.