Тік-Ток з Країни Оз

Бетсi й Косматий чоловiчок взяли прекрасну принцесу троянд з двох бокiв пiд руки i, злегка повернувши ii там, де вона ногами приросла до куща, легко вiдокремили вiд гiлки. Озга грацiозно спустилася на землю, низько вклонилася Бетсi й Косматому чоловiчку i сказала чарiвним, нiжним голосом:

– Дякую вам.

Почувши цi слова, Садiвник та троянди обернулися й побачили, що Принцеса зiрвана з куща й ожила. Всi очi квiтiв заблищали вiд гнiву й обурення.

– Яка зухвалiсть! Як ви смiли! Що ви накоiли!

– Всього лиш зiрвали для вас Принцесу, – весело вiдповiла Бетсi.

– Але ми не хочемо ii! Ми хочемо Короля! – вигукнула Китайська Троянда, а iнша з презирством додала:

– Нiколи дiвча нами не правитиме!

Свiжозiрвана троянда з подивом дивилася на бунтiвникiв. Печаль лягла на ii чарiвне обличчя.

– Моi милi пiдданi менi не радi? – лагiдно запитала вона. – Але хiба я зiйшла з Королiвського куща не для того, щоб стати вашою правителькою?

– Тебе зiрвали простi смертнi, не отримавши нашоi згоди, – холодно вiдповiдала Мускатна Троянда.

– Прожени ii, Садiвнику! Нехай забираеться разом з iншими! – крикнула Чайна Троянда.

– Одну хвилинку! – промовив Косматий чоловiчок, дiстаючи з кишенi Магнiт Любовi. – Ця штука повинна змусити iх полюбити тебе. Ось, вiзьми Магнiт i тримай так, щоб трояндам було видно.

Принцеса Озга взяла Магнiт i помахала ним перед очима своiх пiдданих, проте троянди дивилися на нього з холодним презирством.

– У чому справа? – здивувався Косматий чоловiчок.

– Я знаю, в чому справа, – промовила Бетсi, кивнувши головою. – Це тому, що у троянд немае серця.

– Твоя правда, – погодився Садiвник. – Вони, звичайно, милi, чарiвнi й живi, але все-таки це просто троянди. Шипи у них е, а ось серця немае.

Принцеса зiтхнувши повернула Магнiт Косматому чоловiчку.

– Що ж менi робити? – гiрко запитала вона.

– Жени ii, Садiвнику! Жени геть разом з iншими! – вимагали троянди.

– Слухаю, – лагiдно промовив Садiвник. – Перепрошую, мiй дорогий Косматий чоловiчку, що я йду проти тебе, але всi ви разом з Озгою повиннi зараз же забратися геть iз Краiни Троянд.

– Хiба ти не любиш мене? – безтурботним тоном запитав Косматий чоловiчок, знову спрямовуючи на нього Магнiт.

– Люблю, люблю! Я просто обожнюю тебе! – з жаром вигукнув Садiвник.