Маленькі чоловіки

Часто в дощовi днi вiн сидiв з клеем, фарбами та складаним ножем, доводячи до ладу ляльковi меблi, домашнiх тварин i диких звiрiв, а Дейзi в цей час шила вбрання для обшарпаних ляльок.

Вiдновленi iграшки ховали в особливу, вiдведену для них шафу, а на наступне Рiздво ними прикрашали ялинку, яку Баери влаштовували щороку для всiх бiдних дiтей, якi жили по сусiдству.

Демi нiколи не набридало читати й переказувати своi улюбленi книжки. Нет провiв багато приемних годин, слухаючи «Арабськi казки», «Робiнзона Крузо» та iншi безсмертнi твори, якi дiти ще довго читатимуть iз захопленням.

Перед Нетом нiби вiдкрився новий свiт. Коли йому хотiлося швидше дiзнатися продовження якогось оповiдання, вiн брався за читання сам, i через деякий час став читати не гiрше iнших хлопчикiв. Перемога над собою не могла його не тiшити, вимагала подальшого удосконалення, тож йлося навiть про суперництво з Демi в читаннi.

Незабаром у життi Нета сталася зовсiм несподiвана й дуже приемна для нього змiна.

Деякi хлопчики з небагатих родин були «у справi», як вони висловлювалися. Тобто знали, що незабаром iм доведеться самим заробляти на хлiб, а Баери намагалися всiляко заохочувати iх до працi й розвивати пiдприемливiсть.

Томмi продавав яйця, Джек торгував черв’яками для риболовлi, Франц вiв уроки для молодшоi групи й отримував за це платню. Нед любив столярувати, тож для нього придбали токарний верстат, на якому вiн виточував рiзнi кориснi й красивi речi для продажу.

Демi майстрував водянi млини й iншi – незвичайнi, дуже складнi, але непрактичнi машини.

– Нехай буде механiком, якщо захоче, – говорив пан Баер. – Досить знати хоч якесь ремесло, щоб бути самостiйним. Всяка праця корисна, тож маемо розвивати здiбностi наших хлопчикiв, чого б вони не стосувалися – поезii чи обробки землi, якщо згодом це принесе iм користь.

Одного разу Нет прибiг до пана Баера й, задихаючись вiд хвилювання, запитав:

– Можна менi пiти й пограти на скрипцi для компанii, яка влаштувала пiкнiк у нашому лiсi? Менi за це заплатять, а я так хотiв би заробляти грошi, як iншi хлопчики.

Пан Баер, не замислюючись нi на хвилину, вiдповiв:

– Звичайно, iди. Заробляти грошi в такий спосiб дуже приемно, i я втiшений, що тобi запропонували цю роботу.