Маленькі чоловіки

Вибрали знайому всiм пiсню, й концерт почався. Трiйка iнструментiв – флейта, скрипка й рояль та хор дитячих голосiв наповнили кiмнату новими звуками. Це було занадто сильне враження для Нета: коли останнi звуки пiснi завмерли, його губи затремтiли, вiн впустив скрипку й, вiдвернувшись до стiни, заридав, як маленька дитина.

– Милий мiй, що з тобою? – вигукнула панi Баер, яка теж спiвала з дiтьми й водночас намагалася утримати маленького Роба, який намагався вiдбивати такт ногою.

– Ви всi так ласкавi… І все так добре… Я не змiг втриматися… – схлипуючи, промовив Нет, а потiм закашлявся й насилу перевiв подих.

– Ходiмо зi мною, мiй хлопчику, тобi потрiбно лягти в лiжко й вiдпочити. Ти втомився, а тут дуже гамiрно для тебе, – прошепотiла панi Баер i вiдвела Нета до себе у вiтальню, де дала йому спокiйно виплакатися.

Ця напрочуд товариська жiнка справила на Нета таке сильне враження, що вiн розповiв iй свою iсторiю, яку вона, хоч i знала, але подробицi слухала зi сльозами на очах.

– Тепер, мое дитя, – сказала панi Баер, коли вiн закiнчив, – у тебе е i батько, й мати, й домiвка. Не думай бiльше про свое важке минуле, спробуй перейнятися спокоем i щастям. І знай, що тобi вже бiльше не доведеться страждати, в усякому разi там, де ми зможемо цьому зарадити. У Пламфiлдi хлопчикам живеться весело. Водночас ми намагаемося привчити iх до самостiйностi й виховати так, щоб вони встояли перед викликами дорослого життя. Ти гратимеш на скрипцi, скiльки захочеш, а тепер лягай спати.

Завтра разом придумаемо щось веселе й цiкаве.

Нет мiцно стискав ii руку. Вiн не мiг вимовити жодного слова, але очi хлопчика красномовно розповiдали про його почуття. Панi Баер привела його до великоi кiмнати, де iх зустрiла висока нiмкеня з таким круглим i веселим обличчям, що воно здавалося чимось на зразок сонця, а широка оборка ii чепчика могла зiйти за променi.

– Це няня Гуммель, – сказала панi Баер. – Вона приготуе тобi теплу ванну й пiдстриже волосся.

Он там дверi до ванноi кiмнати. У суботу ввечерi ми миемо всiх маленьких хлопчикiв i кладемо iх в лiжко, перш нiж великi закiнчать спiвати. Ну, Роб, йди митися.

Панi Баер швидко роздягла Роба, вiднесла його в маленьку кiмнату поруч з дитячою й посадила у ванну.

Тут, окрiм двох великих ванн, були душi, тазики та iншi пристосування для миття. Через деякий час Нет опинився у ваннi, про що ранiше мiг тiльки мрiяти.