Мандрівки близькі і далекі

Я гумаки мав i попросив батька, щоб пустив мене до Коломиi: в господинi на квартирi залишилися моi книжки, а щонайголовнiше – i найпотаемнiше! – саморобна книжечка вiршiв i повiсть «Кривавий тан», яку трохи пiзнiше пiд час обшуку реквiзував капiтан НКВД Шкрупила, про що я вже розповiдав у попереднiй книзi спогадiв… «Твори» моi були виключно антирадянськi, i я потерпав: що, як червонi займуть Коломию й почнуть робити по квартирах ревiзii i книжечки моi потраплять у руки енкаведистiв.

Хiба я мiг передбачити, що енкаведисти знайдуть iх саме у Трачi?

Батько спочатку й слухати не хотiв, та потiм зважив, що в коломийському регiонi ще досить спокiйно i вода в Прутi мiлка, та й хлопець ще малий, непримiтний, а книжки й справдi треба забрати, де iх потiм дiстанеш (про моi твори й не здогадувався), й пустив мене. Скiльки там тоi дороги до Коломиi: три години туди, три назад – до обiду й вернеться.

Брiд справдi був мiлкий, я перебiг рiчку по камiнцях, а на душi було чомусь тривожно. Над Карпатами клубочилися дощовi хмари, щось там гуло й шипiло мiж небом i землею (чи то рання гроза, чи, може, гармати?) – до вечора могла прибути вода… Але не в цьому, мабуть, була причина моеi тривоги – то муляв душу взятий на себе небезпечний обов’язок… Нi-нi, я зовсiм не боявся, навiть пишався довiр’ям старшого брата: Євген попросив мене повернути на зворотнiй дорозi до Воскресiнцiв, що пiд Коломиею, i взяти в його приятеля (прiзвища не пам’ятаю) не якусь там дрiбницю, а старий австрiйський наган з патронами, давно Євгеновi обiцяний, а нинi дуже потрiбний – Нусько збирався йти в УПА.

«Та ти не бiйся, дурню, тепер якраз можна пронести: нiмцi вiдступили, а советiв ще нема, хто тебе зачепить?» – заспокоював мене Євген перед дорогою.

Нiмцiв i мадярiв у Коломиi справдi не було, вони перейшли Прут по Вербiзькому мосту й, пiдiрвавши його, зупинилися на правому березi рiки.

Советськi лiтаки атакували ворожi позицii, рев винищувачiв витискав обклеенi смужками паперу шибки у вiкнах будинкiв; низько понад ратушею пролетiв пiдбитий дванадцятимоторний пасажирський лiтак з нiмецькими втiкачами; вiн горiв, i за мить почувся оглушливий вибух на торговицi.