Мандрівки близькі і далекі

Та найповажнiша частка народноi елiти зазнае зовсiм непередбачених метаморфоз: вирвавшись на свободу, вона перемiниться враз iз слiпих виконавцiв на iнiцiативних пiдприемцiв, i цi новi – не знанi й ураз виявленi – здiбностi спонукуватимуть переважну бiльшiсть цiеi частки до бурхливоi дiяльностi в примiтивному бiзнесi, а фактично в спекуляцii – одягом, продуктами харчування, предметами розкошi, рухомим i нерухомим майном. Провiнцiйнi нуворишi будуть спершу обжиратися до проносiв, одягатися без смаку, прикрашатися брязкальцями, як тi папуги, а згодом, взявши собi на озброення демократичну фразеологiю, вiдвоюють посади й братимуть хабарi та будуватимуть помпезнi до глупоти вiлли; вони перестануть вiрити в будь-що, крiм грошей, i стануть полiтичним люмпеном, який розкладатиме зсередини власну державу.

І в цьому полягатиме третя причина майбутнiх суспiльних незгод та тяжких негараздiв.

Проте згодом у лонi позiрно безнадiйноi полiтичноi ситуацii зародиться вельми обнадiйливий суспiльний фактор – середнiй клас фахiвцiв.

Це будуть дiти, народженi в часи пiдняття залiзноi завiси, якi, досягнувши зрiлого вiку, вже не матимуть потреби просити полiтичних притулкiв, ставати внутрiшнiми емiгрантами й примiтивними нуворишами, що втрачають честь i глузд, i сумлiння на вид небаченого досi багатства: нова державна система стане предметом iхнього освоення, цивiлiзованого бiзнесу i джерелом влаштованостi. Вони й вiзьмуть до рук державне кермо, яке вiдвоювали в окупантiв батьки, котрi – роздертi на три непримиреннi суспiльнi угруповання – дати раду з ним не могли.

Звiсно, цього всього я ще не знав, коли кинувся у свiтовi мандрiвки, витрачаючи на них усi своi лiтературнi заробiтки. Можливо, таку перспективу бачили прозiрливiшi од мене люди, я ж констатую тiльки те, в чому пересвiдчився сьогоднi сам: при народженнi нових сил у суспiльствi я був присутнiй.

Прозiрливими були й керiвники бiльшовицькоi системи: змушенi розвитком iсторичного поступу пiдняти завiсу, вони намагалися обмежити мiграцiйний рух соцiалiстичними краiнами – в капiталiстичнi впускали тiльки фахiвцiв пiсля тотальних перевiрок й пiд недремним наглядом кагебiстiв, проте знайомство посполитих з життям краiн так званоi «народноi демократii» справляло теж не бажаний для бiльшовизму ефект: воно пiдтверджувало порочнiсть соцiалiстичноi системи на будь-якому суспiльному грунтi.