Вітраж

– Панове! Та що ж ми продалися чи нанялися? Чи, може, на пожежу поспiшаемо? – гукнув один iз наших товаришiв у повозi. – Вимагаю вiдпочинку!

– Де? – озвалися втомленi пересохлi голоси.

– Як де? Та хоча б i тут. Розташуемося край дороги та й повечеряемо… Як цигани!.. Не забувайте, що ж ми – у циганськiй краiнi!

Спочатку ся пропозицiя викликала повну незгоду. Де ж таки: анi кущика, анi найменшоi тiнi! Стрибати в поросi, як пiльнi коники?..

Але ж звичайно так бувае, що одна химерна думка викликае за собою такi ж самi новi.

– Коли вже гратися в циган, – зауважив инший попутник, – то можна напнути циганське шатро. Ось i буде тiнь. Що ж, хiба нi в кого нема пудермантля?

Повiз спинено. Весела юрба вилазила з екiпажiв i розправляла втомленi члени. Випряженi конi пiшли полем, а вигадливi пасажири вже стягли з високого, ставного патера плащ-порохiвник й на голоблях та дишлях розпинали чорний намет. Починалася «циганська вечеря».

– Все то «нiц не платi!» – озвався чех.

– А хто ж вам сказав, що ii не буде? – блиснув очима патер. – Музика йде за нами. Ще не сядемо до страви, як тут буде отой дiд, що ми нагнали недалечко вiдсiль.

– А може ж, вiн не грае? – спитався якийсь невiра.

Патер аж пiдстрибнув:

– Як? – мадяр – та не грае?.. Та вiн мае таку скрипочку, що ну! Я 18 рокiв на селi, а той жебрак – з мого села.

І справдi, дiд вартий був того, щоб на нього подивитися та скрипочки його послухати. Можу сказати, що в своiх мандрiвках не часто менi траплялося здибувати таких химерних жебракiв.

Дiд грав, плакав i пив. Потiм знов – пив, плакав i грав. Грав так сумно, що у нас на очах блищали сльози, то враз рiзав такого чардаша, що вiзники кидали вечеряти й пустилися у танок.

Вже давно степ затягло фiялковим серпанком присмерку, прохолода купала нiжно нашi тiла, а душi розм’якли, стали елегiйними й жадали чогось небуденного.

– Дiдусю, розкажiть якусь стару казку, – промовив патер, коли дiд вiдложив набiк свою скрипку.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/natalena-koroleva/vitrazh/) на ЛитРес.