Нічний молочник

Висока, могутня, вона значно перевершувала своею архiтектурною енергiею триповерховий особняк господаря.

– Ну, як?! – запитав Геннадiй Іллiч, насолоджуючись подивом на обличчях запрошених. – Ходiмо всередину!

Вiн заклично махнув рукою i рушив до кованих ворiт церкви.

Всерединi, як здалося Семеновi, було холоднiше, нiж надворi. Кiлька жарiвок горiли на внутрiшнiх стiнах. На кам’янiй пiдлозi лежали розкиданi риштування.

– Петю, де коньяк? – запитав господар у свого помiчника, i той кулею вилетiв з церкви.

Зате гулке вiдлуння його крокiв, здавалося, ще було чутне, коли вiн повернувся з пляшкою «Хенесi» та одноразовими пластиковими чарочками в руках.

– На першу службу всiх запрошу! – пообiцяв господар. – А поки що вип’емо за Бога! Щоб вiн нiколи нас не полишав!

Володька й Семен вiдiйшли трохи вбiк. Господар знав правила й коньяку iм не пропонував. Щоправда, й обiцяного чаю вони не дочекалися.

Семен не мiг не посмiхатися, дивлячись на чотирьох громiздких чоловiкiв у лижних костюмах, що п’ють у церквi коньяк з пластикових чарок за Бога.

Володька все задирав голову, щоб роздивитися внутрiшнiй купол церкви, але йому це нiяк не вдавалося. Свiтло тьмяних жарiвок було оманливим i створювало iлюзiю низькоi стелi. Ота iлюзiя й збентежила Володьку.

Уже повернувшись до мiста, обидва авта зупинилися на Набережному шосе. Там Семен роздав хлопцям по сотнi доларiв, отриманих вiд замовника. Собi, як начальнику, залишив двiстi.

«Дев’ятка» продовжила свiй шлях убiк Подолу.

Володька повiз Семена додому.

– То як? Завтра опiвночi? – запитав вiн.

Семен кивнув.

І тiльки-но зупинившись перед вхiдними дверима, Семен поглянув на годинник – пiв на першу.

«Веронiка вже спить», – подумав вiн, вiдчиняючи дверi.

Увiмкнув свiтло в передпокоi, i в очi йому вiдразу ж кинувся вiнок, що стояв на пiдлозi пiд вiшаком. Семен перелякався. Завмер на мить, перебираючи подумки всiх близьких родичiв.

«Та я вже десь його бачив!» – подумав раптово.

І згадав рiг Стрiлецькоi й зовнiшню стiну кав’ярнi. Згадав розмову з дружиною про вдову аптекаря.

Вилаявся пошепки й пiшов спати.

21

Киiв. Куренiвка. Пташиний ринок

Так уже збiглося, що до продавчинi кiшок з Пташиного ринку Дiмi довелося iхати знову пiсля нiчноi змiни. Змiна минула навдивовижу вдало. Шамiль винюхав у сумцi, що прибула з Дамаска, пiвкiлограма опiуму. Дiма, як i належить, викликав начальника змiни. Склали акт.