Україна самостійна

Автор без нiякоi майже оговорки оперуе соцiал-демократичними термiнами «буржуазiя», «пролетарiат» так немовби тi соцiальнi типи в Галичинi виступали так чисто, як у Марксовiм «Капiталi». За проводом Енгельса та Каутського автор викладае «матерiалiстичний свiтогляд», в котрiм находяться готовi формули для вияснення найсложнiших явищ iсторичних: релiгiя – це витвiр буржуазii, нацiональнiсть – це витвiр буржуазii, нацiональна держава – це витвiр буржуазii i т. д. А все це залежить вiд форми продукцii, е тiльки ii виразом.

Бодай-то мати такий делiкатний свiтогляд! Кiлька формулок – i чоловiк кований на всi чотири ноги, попросту бери та й мудрiсть ложкою черпай. А що найцiннiше, так це те, що при помочi цього свiтогляду вся будущина вiдкрита перед тобою, мов на долонi. Приемно поговорити з таким чоловiком. Тiльки не треба занадто запускатися з ним у iсторичнi та статистичнi дискусii, а то нема-нема та й почуеш вiд нього такi твердження, як те, що «хронiчний голод розбив у Росii мужицтво» або що Конгресова Польща, Московщина i Украiна «плекають якраз однi i тi самi галузi продукцii, а до того продукцiя iх не стоiть на однаковiм степенi розвою, найсильнiше розвинений промисел польський, найслабше украiнський». Не бiйтеся, автор анi словом не заiкнувся, якi це тi «однi i тi самi галузi промислу» плекае Конгресiвка, Московщина i Украiна; для нього досить сконстатувати «простий факт», хоча би цей простий факт був i простою нiсенiтницею. Адже ж цукроварство, так могучо розвите на Украiнi, що може рiвнятися з чiльними цукроварними краями в Захiднiй Європi, не стоiть так високо анi в Конгресiвцi, анi в Центральнiй Росii власне для того, що украiнський грунт i клiмат йому сприяе, а в тамтих краях нi. Так само Конгресiвка i Московщина не можуть конкурувати з Украiною на полi шовководства, добування кам’яного вугiлля, рибних промислiв, годiвлi тонкорунних овець i суконництва; це останне поки що переважае ще в Конгресiвцi завдяки нiмецьким капiталам, та нема нiякого сумнiву, що Украiна (беручи цей термiн географiчне) переможе в конкуренцiйнiй боротьбi, бо мае до цього бiльшi шанси в своiм клiматi, в багатствi i добротi кам’яного вугiлля i безмiрних степах, пригожих для випасу величезних стад овець. Як бачимо, «промисл» так само, як i все iнше в економiчному життi, не е «простим фактом», а вимагае детального досвiду, поки можна щось сказати про «дороги, якими пiде його розвiй».

Я не думаю входити в подрiбний розбiр брошури Ю. Бачинського.