Україна самостійна

Ще донедавна iсторики майже нiчого не знали про нього, бо на рiзних будiвлях, де були повиковуванi назви й дiла египетських королiв, його назва й оповiдання про нього були пiзнiшою рукою знищенi. Аж ось недавно вiднайдено в однiм египетськiм селi, що зветься тепер Тель ель Амарна, руiни царськоi палати, вiд многих вiкiв присипанi пiском. Розкопуючи тi руiни, вiднайдено скриню, повну глиняних табличок, покритих Вавилонським письмом. Вiдчитуючи тi таблички, ученi побачили, що мають перед собою цiлу канцелярiю власне того царя Аменофiса IV, в тiм числi його розпорядження та накази, а також листи до нього вiд рiзних намiсникiв та урядникiв у самiм Єгиптi i в iнших краях.

І що ж показалося? Показалося, що той Аменофiс був прихильником вiри в одного Бога, що вiн не вiрив в египетських богiв, не хотiв приносити iм жертв, анi молитися в iх храмах, анi шанувати iх жерцiв, що в Єгиптi мали велику силу. Для того вiн i вибудував собi палату далеко вiд столичного мiста i старався при помочi вiдданих собi урядникiв ширити свою, чистiшу вiру в Єгиптi. Наслiдок того був такий, що жерцi признали його еретиком, викляли його, збунтували його пiдданих, i коли той фараон умер, опущений усiми в своiй палатi, не справили йому похорону, який справлено iншим царям, полишено його палату на запустiння i навiть iм’я того царя-еретика повисiкано з кам’яних написiв та реестрiв. І коли нинi кождий мусить признати, що вiра в одного Бога е чимсь вищим i розумнiшим вiд вiри в многих богiв, а особливо вiд такоi вiри, як була в старiм Єгиптi, де вiддавали божу честь биковi, крокодилам, гадюкам, псам i iншим звiрам, то треба сказати, що сумний кiнець Аменофiса IV i його чистоi вiри був дуже великою шкодою для Єгипту i для цiлоi людськостi, шкодою, на якоi направу прийшлося ждати ще много сот лiт, поки така вiра у всiй ii чистотi й величностi заблисла в писаннях жидiвських пророкiв.

Або вiзьмiмо iнший приклад.

Бiльше як 200 лiт перед Христовим Рiздвом жили в египетськiм мiстi Александрii вченi греки, що, користуючися довговiковими спостереженнями египтян та Вавилонцiв над рухами тiл небесних, затмiннями сонця i т. п., дiйшли до того погляду, що не сонце обертаеться довкола землi разом з цiлим небом i з усiми звiздами, але навпаки, земля е мала порошина супроти тамтих небесних тiл i разом з мiсяцем та iншими планетами бiгае довкола сонця.