Україна самостійна

Те, що наповняло нашi серця тугою i завистю при читаннi подiй таких бурливих лiт, як 1789 або 1848, тепер на наших очах. І не то, що на наших очах: бурлива хвиля iсторii захапуе нас самих, ставить нашу нацiю майже в центрi випадкiв.

Схiд Європи, а в тiм комплексi також наша Украiна переживае тепер весняну добу, коли трiскае крига абсолютизму та деспотизму, коли народнi сили серед страшних катастроф шукають собi нових дорiг i нових форм дiяльностi, коли невимовне горе, вдiяне народам дотеперiшнiм режимом, порушило найширшi верстви i найглибшi iнстинкти людськоi душi до боротьби, якоi результатом мусить бути повний перестрiй зразу державного, а далi й громадського, соцiального порядку Росii, а в тiм комплексi й Украiни.

Ви, молодi приятелi, що з зацiкавленням читаете новини з Росii, чи подумали Ви про значення тих подiй для нашоi нацii, для нас усiх, для кождого з нас особисто? Адже ж всесвiтня iсторiя не iсторiя героiв, а iсторiя масових рухiв i перемiн; а ми ж кожний особисто хiба не часть тоi маси, яка сими подiями покликана до руху та перемiни? Чи подумали Ви над сим, куди можуть понести нас тi рухи, якою луною в особистiм життi кождого з нас можуть вiдбитися тi перемiни i якi обов’язки на кождого з нас накладае теперiшня хвиля? Менi здаеться, що як люди, обдарованi свiдомiстю i даром думки, ми всi повиннi про се думати, думати бiльше й iнтенсивнiше, нiж про все iнше, що нас цiкавило досi.

Бо приходить велика доба, i горе нам, горе нашiй нацii, коли велика доба застане нас малими i неприготованими!

Велика доба для нашоi нацii почнеться з хвилею, коли в Росii упаде абсолютизм.

Остатнi подii показують, що той упадок уже не за горами. Коли вiрити рескриптовi царя до мiнiстра Булигiна, яким поручено мiнiстровi поробити приготування до скликання вибраних репрезентантiв народу на наради в справах державних, то виходило би, що сей упадок уже наступив, бодай у принципi. Звiсно, тому царському рескриптовi не можна признавати серйозного значення, але й се також симптом упадку самодержавства, що на такi рескрипти нiхто не звертае особливоi уваги; значить, iсторiя вже поплила iншим руслом.

Упадок абсолютизму в Росii – що вiн значить для нас? Який наступник замiнить його?

Сей наступник, то не жоден таемний незнайомий, не жоден сфiнкс iз закритим лицем. Вiн давно вiдомий i виразно зазначив свою фiзiономiю вже в дотеперiшнiй iсторii Росii: се буде лiбералiзм капiталiстичного складу.