На нашем сайте вы можете читать онлайн «До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)

Автор
Дата выхода
25 мая 2020
Краткое содержание книги До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франческо Петрарка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Отець гуманізму», один з найосвіченіших інтелектуалів своєї доби, славетний латиніст, прихильник свобод і республіканських вольностей, що дружив з тиранами та монархами, Франческо Петрарка (1304—1374) за життя часто думав і писав про смерть, а слави у віках зажив як неперевершений співець кохання.
«До нащадків моє послання» (1350) – автобіографічний твір,
своєрідний заповіт прийдешнім поколінням. Це розповідь обдарованого європейця, що вже чогось досяг, але, попри кризу середнього віку, не припиняє шукати свого місця в житті, хоче справити краще враження на спільноту, а найперше – на себе самого.
«Таємницю мого зцілення, або Книгу бесід про байдужість до мирського» (1343) називають щоденником духовної кризи. У деяких перекладах твір виходив під назвою «Сповідь». «Таємниця…» побудована як уявний діалог Петрарки з Блаженним Августином. Упродовж трьох діб учасники діалогу цитують Вергілія, Цицерона, Сенеку і самого Петрарку. Саме байдужість до мирського є способом зцілення, який пропонує Петрарці Блаженний Августин.
До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу До нащадків моє послання; Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І от якогось разу, блукаючи пагорбами, що за рiчкою Енца, я дiстався гаю на околицi областi Реджо, що називався Пiяна; i тамтешнiй краевид справив на мене таке враження, що я знову взявся до перерваноi роботи над «Африкою»: згаслий, здавалося, пломiнь натхнення знову розгорiвся; я трохи написав того ж таки дня i в подальшому писав якусь дещицю щодня, аж доки, повернувшись у Парму i пiдшукавши собi порожнiй затишний будинок, який згодом викупив i який досi належить менi, за такий короткий час i з таким завзяттям довiв цей твiр до кiнця, що й сам нинi дивуюсь тому.
[36] З тих краiв я повернувся до джерела Сорга, у свое заальпiйське усамiтнення…
[37] Тривалий час по тому завдяки чуткам, що розходились про мою славу, я здобув прихильнiсть Якопо Каррари Молодшого[27 - Джакопо да Каррара ІІ, падуанський «авторитет», «капiтано дель пополо», мовою тих часiв. Здобувши владу шляхом обману i полiтичних убивств, показав себе мудрим тираном i покровителем мистецтв.], чоловiка виняткового, з яким навряд чи хто з iталiйських володарiв того часу мiг би рiвнятись, а радше, я вважаю, нiхто.
[38] Отак, хоч i не одразу зважившись i затримавшись принагiдно в Пармi та Веронi, я вирушив у Падую, де цей блаженноi пам’ятi чоловiк прийняв мене не тiльки по-людськи щиро, але так, як у небесах приймають щасливi душi, – з такою радiстю i такою безмежною любов’ю i нiжнiстю, що, не сподiваючись сповна змалювати цей прийом словами, вважаю за лiпше промовчати.
[39] Але ж, гай-гай! Немае нiчого тривкого помiж смертними, i те, що на початку видаеться солодким, наостанку виявиться гiрким.










