Вода з каменю. Саксаул у пісках

] у кiмнатах; гора Шембека, до якоi притулився Заклад Оссолiнських, мирно закутувалася сизим туманом i крiзь сутiнки перезиралася з лисим куполом Високого Замку; на Гетьманськi й Губернаторськi вали виходили на прохiд святково одягнутi мiстяни; засвiтилися свiчки на жирандолях у касино Гехта навпроти Єзуiтського городу; розпочиналася вистава у театрi Яна Камiнського; на вулицi Сикстуськiй у своiй квартирi писав, стоячи за конторкою, драматург Олександр Фредро, й нiби зовсiм окремо вiд усього свiту, немов анахорет, у тiснiй комiрцi Закладу Оссолiнських розстеляв одне лiжко вiсiмдесятип’ятилiтнiй бiблiотекар Павло Любимський, а друге, як завжди, залишалося застелене шовковим бiлим покривалом.

А в недiлю на досвiтку дзвони заграли на «Aniol Panski»[2 - «Ангел Божий» – ранкова молитва.] й на заутреню – зазмагалися мiж собою церковнi благовiсти й костельнi дзвоники, перебиваючи однi одних, пересварюючись за прихожан римськоi i грецькоi вiри; а далi, немов згадавши, що вже бiльше двох столiть тому iх об’еднав апостольський престол, увiйшли в единий ритм, злагоджений дзвiн став чутний усiм, хто де досипляв суботню нiч: у кам’яницях старого мiста, у халабудах передмiсть i в сутеринах.

Потiм ударив дев’яту хрипливий ратушевий годинник, з гори Шембека долинула вкрадлива трель поранноi трубки, iй вiдповiв з Високого Замку владний звук мiдного горна, а тодi у блискучих касках, з карабiнами на плечi i з духовим оркестром попереду виступив з Яблоновських касарень полк цiсарського вiйська до Єзуiтського костелу на молитву. Прийшов, тлумлячись, через аркову Галицьку браму, а за нею, знову вишикувавшись у колону, промарширував пiд такт ударiв барабанщика в напрямку площi Святого Духа. На Ринку, бiля кам’яницi з венецiянським левом на фронтонi, юрмився уже народ – дорослi й дiти. Дорослi не зважали на вiйсько, вони збиралися тут кожноi недiлi з доброю вiрою, що Бог допоможе iм продати свою силу й розум пiдприемцям, ярмарок живим товаром уже розпочався, щасливi запивали могорич у кнайпi «Унтер цвайундфiрцiг»[3 - «Пiд сорок другим».], а хлопчаки побiгли за жовнiрами.