На нашем сайте вы можете читать онлайн «Вода з каменю. Саксаул у пісках». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Вода з каменю. Саксаул у пісках

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Вода з каменю. Саксаул у пісках, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Вода з каменю. Саксаул у пісках. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії, розповідає про видатних українських діячів минулих років.
Роман «Вода з каменю» присвячений Маркіяну Шашкевичу (1811—1843) – українському поетові, релігійному та громадському діячеві, натхненникові національного пробудження Галичини, засновникові нової української літератури у Західній Україні. Автор розповідає, як Шашкевич захищав право на існування української мови, виступав за її рівноправність з польською мовою, робив усе, щоб зберегти рідну культуру. Його справу продовжив Іван Вагилевич (1811—1866) – герой роману «Саксаул у пісках».
Вода з каменю. Саксаул у пісках читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Вода з каменю. Саксаул у пісках без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
У глибинi алеi перед в’iзною брамою метушилися слуги бiля вiдкритого запряженого повоза: вантажили на нього скринi й збитi з дощок великi прямокутнi пачки; вiзник стримував коней, готових рушити, слуги прив’язували пачки шнурами до полудрабкiв.
Василевському стала пiдозрiлою ця метушня, вiн кивнув Маркiяновi й притьмом вискочив з брички, вони обидва квапно пройшли алеею, але бiля брами мусили зупинитися: лакеi несли вицяцькуваний золотою рiзьбою портшез, в якому сидiло закутане у бiле фередже, у фесцi з китицею, якесь опудало; лакеi висаджували портшез з опудалом на повiз, вмощуючи його поруч з вiзником.
Тодi радник, забувши про свою поважнiсть i посаду, побiг замковим двором, за ним Маркiян, вони вибiгли сходами на другий поверх; звiдкись долинав п’яний спiв, спiвак фальшував на високих нотах бравурну мелодiю. Василевський на мить зупинився, дослуховуючись, потiм вiдчинив дверi кармазинового залу.
За столом у бароковому крiслi, в якому за поруччя правили туровi роги, сидiв п’яний граф Едмунд Ржевуський, вiн колошматив розчепiреними пальцями волосся, воно липло до чола i скронь, граф витирав сльози i, не звертаючи уваги на прибулих, надривно спiвав.
Комоди, кабiнети були розкритi, шухляди повiдсуванi, стiни голi, тiльки цвяхи стирчали там, де висiли картини, у бiблiотечнiй шафi на порожнiх поличках – вiдбитi в пилюцi слiди книжок.
З кута дивилися на зал чиiсь очицi, Василевський здригнувся, побачивши зiдiотiле обличчя, воно вiдкрило беззубого рота i проказало:
– Gdzie ja jestem, gdzie? No, powiedz mi, paniedzieju…[48 - Де я е, де? Ну, скажи менi, пане добродiю… (Пол.)]
Радник кинувся до Едмунда, потрусив його за вилоги кафтана.
– Хто тут був, хто?!
– А-а, то ти, Тадзю! Ну ходи, дай цалуса… Хто був? Вели-и-кий чоловiк! – пiднiс Едмунд вказiвного пальця.
Василевський кинувся до вiкна. Бiля виiзноi брами вже нiкого не було, за «iндiйським князем» пропав слiд.
– Тадзю, прецiнь вип’емо, мiй дорогий колего, – схопився Едмунд.









