Вода з каменю. Саксаул у пісках

– Мовчать!

Мiхал все дужче й дужче стискав долонями бокал, та роздавити його не мiг, це ще бiльше додало йому злостi, вiн ненависним поглядом уперся в полковника, губи стиснулися в лютiй посмiшцi, прошепотiв як тiльки мiг спокiйно:

– Кутас ти…

І вихлюпнув Брейнделевi пунш в обличчя.

Той сахнувся назад, витирався рукавом, другою рукою витягав шпагу з пiхви. Сухоровський вiдкинув масивного стола, мов пуделко. Тодi полковник повернувся i щодуху вибiг з кав’ярнi.

Ясьо заграв личакiвського штаера. Вiн щиро бажав утiшити Йосипа й Мiхала, котрим зiпсував товариську розмову якийсь приблуда, а щоб зробити iм ще бiльшу приемнiсть – не перестаючи грати, розмахнувся ногою i зi словом «сакрамент» загнав срiбну монету через увесь зал пiд шинквас.

…Маркiян вiдправив листа до Анни, i з душi спав тягар – тепер уже не перечитаеш, не поправиш i не порвеш; вiн ще раз перебiг думкою змiст листа i пересвiдчився, що все там написано добре й розумно, якби ж не тi останнi слова «тужу за вами», якi напевно розсмiшать ii або знеохотять, i вона, як доведеться зустрiтися, з погордою вiдвернеться чи вдаватиме, що жодного листа не отримувала.

Навiть намiру не мав iти до унiверситету, адже це русинський Новий рiк, там нинi слухають виклади тiльки поляки й нiмцi, проте пiсля зустрiчi з Базилевичем ноги самi його туди понесли, слова про Мауса, професора iсторii, весь час вклинювалися в плин думок про Анну, заважали, вiдтiсняли ii образ: нiмець Маус заохочуе академiкiв переходити на польський бiк, i якщо це робить нiмець, то чей справа варшавського повстання не е чисто польською, вона зачiпае, тривожить, кличе, втягуе всiх, хто ненавидить тиранiв.

Маркiян сам, без чиеiсь спонуки, дiйшов до такоi думки давно, ще в розмовi з Тадеем Василевським, але то було тiльки визначення своеi симпатii, конкретизацiя погляду на речi, а тут вiн стикаеться упритул з дiею чiтко реальною, до якоi показують дорогу, i треба йти туди або ж не йти… А чому б не до Кармелюка? Тiльки ж до нього не потрапиш, вiн опришкуе, де знайдеш його невловиме товариство, а тут поведуть аж у сам вогонь битви.