На нашем сайте вы можете читать онлайн «Вода з каменю. Саксаул у пісках». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Вода з каменю. Саксаул у пісках

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Вода з каменю. Саксаул у пісках, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Вода з каменю. Саксаул у пісках. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії, розповідає про видатних українських діячів минулих років.
Роман «Вода з каменю» присвячений Маркіяну Шашкевичу (1811—1843) – українському поетові, релігійному та громадському діячеві, натхненникові національного пробудження Галичини, засновникові нової української літератури у Західній Україні. Автор розповідає, як Шашкевич захищав право на існування української мови, виступав за її рівноправність з польською мовою, робив усе, щоб зберегти рідну культуру. Його справу продовжив Іван Вагилевич (1811—1866) – герой роману «Саксаул у пісках».
Вода з каменю. Саксаул у пісках читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Вода з каменю. Саксаул у пісках без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– До ребе прийшов Вiчний жид!
Рабин зайшов не сам, вiн нiколи не розмовляв з вiруючими наодинцi, бiля нього завжди стояв пахолок, який мав за обов’язок похитувати схвально головою пiд час проповiдi рабина i захоплено прицмокувати «це-це-це», – називався такий служка цецале.
Рабин погладив бороду, пiдiйшов до лахмiтникiв, довго придивлявся, морщився, врештi запитав, хто з них Вiчний жид.
Агасфер пiдвiв голову, мовив:
– Я. Я не подав води Ісусовi, коли вiн нiс хрест на Голготу.
– Вей мiр! – охнув рабин i затулив долонями лице, вiн довго не вiднiмав долонь, щоб, крий Боже, цi люди не побачили в його очах глузливоi посмiшки, потiм опустив руки i пiсля хвилини розважливоi задуми спитав:
– То ти – Агасфер?
– Агасфер, ребе, всi про це знають.
– І ти пам’ятаеш того лжемесiю, якого на п’ятнадцятому роцi правлiння кесаря Тиберiя, коли iгемоном в Юдеi був Понтiйський Пилат, а архiереями Анна i Каяфа, розiп’яли на Голготi?
Агасфер задумався, зиркнув на Арона, той пiдтакнув головою – не хотiв розвiювати у старого його вiри.
– Так, я мав криницю пiд горою, а вiн просив води, та не подав я. А тепер караюся. Але чому, чому караюсь тiльки я, коли всi такi? І спокiйно живуть, i вмирають, а я ходжу, ходжу, ходжу, забувши свiй рiд i батькiвськi могили… Ребе, поможи менi знайти людину, яка все вiддае iншим, а собi не бере нiчого… Тодi я успокоюсь i помру…
– Такого ти хочеш знайти? Вей мiр, як можна знайти такого? Навiть птахи небеснi… Але постiй, мiж своiми ти не шукав?
– Як вiн може мiж своiми знайти таку людину, коли вони не мають що вiддати, – вставив Арон.
– Шукайте – i знайдете, просiть – i дасться вам. Благословенний, в кого дорога чесна, хто в законi Господа ходить. Хто сiе iз сльозами, той збере з пiснями, – заговорив псалмами рабин, а цецале захоплено похитував головою, прицмокував, додаючи йому впевненостi:
– Це-це-це!
– Але ж здобули беззаконники меча i натягнули лука свого, щоб повалити мiзерного й бiдного, – крiзь сльози мовив Арон, згадавши Давидiв псалом.
Цецале захитав головою, але вмить спам’ятався, що цi слова вимовив не рабин. Ребе схилив голову, думав, що вiдказати, потiм спитав Арона:
– Чим ти займаешся?
– Я торгував тютюном…
– І мав з того хосен?
– Мав…
– Це не той, Агасфере, якого ти шукаеш, – позирнув рабин на старого. – А ти що робиш? – звернувся до Курковського.









