Маленькі жінки. II частина

Вона глянула на нього зi сльозами на очах, але вiн не дивився на неi. Вона вiдклала рукодiлля i встала, думаючи: «Я перша скажу: “Прости мене!”». Але вiн, здавалося, не чув ii крокiв.

Вона йшла повiльно, бо важко переступити через гордiсть, пройшла через кiмнату i зупинилася поруч з ним, але вiн не повернув голови. На мить iй здалося, що вона не зможе зробити це, але тут же виникла думка: «Це початок. Я пройду свою половину шляху, i менi буде нi в чому дорiкнути собi», i, схилившись, вона нiжно поцiлувала чоловiка в лоб.

Сварка була залагоджена – поцiлунок каяття був краще за океан слiв. І через хвилину Джон вже тримав ii на колiнах i нiжно казав:

– Так, це було дуже недобре – смiятися над бiдними маленькими горщиками для джему. Прости мене, моя люба! Я нiколи бiльше так не вчиню.

Але вiн смiявся – о так! – i багато разiв, як i сама Мег, i обое стверджували, що це був найсолодший джем у iхньому життi, бо iм вдалося i в цiй сварцi[22 - В англiйськiй мовi багато слiв мають кiлька значень.

Луiза Олкотт, мабуть, полюбляла каламбури, оскiльки «банка» (скляна банка джему) та «сварка», «нервування» тут позначаються одним словом – jar.] зберегти солодкiсть сiмейного життя.

Пiсля цього сама Мег запросила пана Скотта до них у будинок i пригостила першокласним обiдом, без розлюченоi дружини як першоi страви. З цiеi нагоди вона була така весела й мила i все було так чарiвно, що пан Скотт назвав Джона «щасливчиком» i всю дорогу додому хитав головою, розмiрковуючи про тяготи холостяцького положення.

Восени Мег очiкували новi випробування i переживання. Саллi Моффат вiдновила свою дружбу з нею i часто заходила в маленький будиночок поговорити й випити чашечку чаю або запрошувала «милу бiдолаху» зайти i провести день у великому будинку Моффатiв. Це було приемно, бо в похмуру погоду Мег зазвичай вiдчувала себе самотньо: всi домашнi були зайнятi, Джон працював до пiзнього вечора, робити було нiчого, окрiм як тiльки шити, читати або тинятися по будинку.

Цiлком природно, що в Мег стало звичкою ходити в гостi й базiкати iз подругою. Красивi речi Саллi викликали у неi бажання мати такi ж i жалiсть до себе самоi, вiд того, що вона iх позбавлена. Саллi була дуже добра i часто пропонувала взяти ту чи ту вподобану рiч, але Мег не приймала таких подарункiв, знаючи, що Джону це не сподобаеться. А згодом ця дурна маленька жiнка раптом взяла й зробила те, що не сподобалося Джону нескiнченно бiльше.