Маленькі жінки. II частина

Грошi, якi я отримаю на Новий рiк, уможливлять частково вiдшкодувати витрати, але ця покупка вже принесла менi багато тривожних переживань, бо знаю, що ти можеш погано про мене подумати.

Джон засмiявся i притягнувши ii до себе, добродушно сказав:

– Іди сюди, не ховайся. Я не буду тебе бити за те, що ти купила пару вбивчих черевикiв. Я пишаюся нiжками моеi дружини й нiчого не маю проти того, щоб вона заплатила вiсiм доларiв за них, якщо вони хорошi.

Це була одна з останнiх куплених нею «дрiбниць», i погляд Джона впав на цей рядок, коли вiн говорив.

«Ох, що вiн скаже, коли дiйде до цих кошмарних п’ятдесяти доларiв!» – подумала Мег iз здриганням.

– Це гiрше, нiж черевики. Це шовкова сукня, – сказала вона зi спокоем приреченого, бажаючи одного – щоб найгiрше швидше залишилося позаду.

– Яка ж, люба, ця «клята сума», як каже пан Манталiнi?

Це було так несхоже на Джона. Мег знала, що зараз вiн дивиться на неi тим вiдкритим, прямим поглядом, який вона досi завжди була готова щиро зустрiти.

Однак тiльки перегорнула сторiнку i вiдвернулася, вказавши на суму, яка була б занадто велика i без тих злощасних п’ятдесяти доларiв i яка абсолютно жахнула ii, коли всi цифри були складенi. На хвилину в кiмнатi стало дуже тихо, потiм Джон сказав неголосно й повiльно – але вона вiдчула, що йому було потрiбно зробити над собою зусилля, щоб не висловити невдоволення:

– Ну, я не знаю, чи багато це – п’ятдесят доларiв за сукню при тiй кiлькостi воланiв i всього iншого, що вам необхiдно, щоб обробити його по модi.

– Вона ще не пошита й не оброблена, – слабо зiтхнула Мег.

Несподiване нагадування про майбутнi додатковi витрати абсолютно вбило ii.

– Двадцять п’ять ярдiв шовку – чималий шмат, щоб загорнути в нього одну маленьку жiнку. Але я не сумнiваюся, що моя дружина буде виглядати в ньому не менше елегантно, нiж дружина Неда Моффата, – сказав Джон сухо.

– Я знаю, Джон, ти сердишся, але я нiчого не можу вдiяти. Я не хотiла даремно витрачати твоi грошi, але я й не припускала, що всi разом цi дрiбницi коштуватимуть так багато.

Я не могла встояти, коли бачила, як Саллi купуе все, що хоче, i шкодуе мене, бо я не можу собi цього дозволити. Я намагалася бути задоволеною тим, що в мене е, але це нелегко, i менi набридло бути бiдною.

Останнi слова були вимовленi так тихо, що вона не була впевнена, чи почув вiн iх. Але Джон почув, i вони глибоко ранили його, адже вiн вiдмовляв собi у багатьох задоволеннях заради Мег.