Війна

Чоловiк сказав: «Запускай назустрiч наших дiвчаток!», – i захвилину назустрiч евромайданiвцям побiгли бабусi-пенсiонерки, на ходу гукаючи якусь проросiйську нiсенiтницю. Іншi бабусi обiйшли марш збоку i почали кидати в учасникiв ходи сирi яйця. Добре, хоч не камiння! Хода, звичайно, була не дуже показна – близько 300 осiб. Для мiста з мiльйоном населення цього замало, щоб сприймати всерйоз.

1 сiчня

Учора вдень з’iздив до супермаркету «Сiльпо», закупив останне, чого не вистачало на вечiр. Близько сьомоi поставили в духовку двi гуски, прибрали в квартирi.

До дев’ятоi я поiхав за батьками. Привiз iх до нас. Батько пiднiмався на наш четвертий поверх довго, зупиняючись на кожному поверсi на кiлька хвилин. Задишка. Мати теж пiднiмалася важко, але принципово йшла попереду батька i пiднялася в квартиру ранiше. Потiм приiхала наша подруга Наташа зi своiм салатом i тортиком. О 10:30 приiхала дружина брата Лариса, привезла двi миски салатiв олiв’е i «Мiмозу». Мишко приiхав трохи пiзнiше. Гусок дiстали з духовки о пiв на дванадцяту. Можна було iх поставити готуватися ще ранiше. Дiти ввiмкнули телевiзор. Сiли за стiл, телевiзор бубонiв у сусiднiй кiмнатi. Але потiм раптом почувся голос Януковича, що вiтае украiнський народ з Новим роком. Я схопився, перемкнув канал, дiстав шампанське i ледве встиг наповнити келихи перед новорiчним боем телевiзiйного годинника. Випили шампанського, але якось нерадо. Хоча ялинку ми встигли купити i навiть устигли ii прикрасити. Близько о пiв на першу ночi вчотирьох iз Мишком, Ларисою i Наташею пiшли на Майдан. Там було повно народу. Грала музика, тисячi людей жваво святкували, пили шампанське, фотографувалися на тлi барикад i наметiв. Нагулявшись по Майдану, повернулися додому. Нiякого вiдчуття Нового року. Зазвичай у цей час менi дзвонили двадцять-тридцять друзiв i знайомих, я дзвонив iм i вiтав, але цiеi ночi майже нiяких дзвiнкiв i есемесок. Вранцi я вiдвiз маму-Раю i тата-Юру на Борщагiвку, а Мишка i Ларису на Нивки. Поставив машину, i ми почали збиратися на поiзд. Попереду – зимовий Крим. Минулого року кримськi зимовi канiкули пройшли вдало. Але i погода була краща, теплiша. Цього року прогноз не тiшить. Хмарно, дощ, близько 0 градусiв. Зате попереду 16 годин у поiздi, в купе. Їжi набрали, пляшку вина запакували. Їхатимемо i продовжуватимемо святкувати у вузькому сiмейному колi. Тео i Антон вже сперечаються: хто з них спатиме на верхнiй полицi. У нас трое нижнiх мiсць i двое верхнiх. Габi теж хоче спати нагорi.