Різдвяний сюрприз

Вона вже в чобiтках i джинсах, у темно-синьому светрi. Моторно просовуе руки в рукава короткоi коричневоi дублянки.

– Я готова.

– А де ми його шукатимемо? – цiкавлюся я.

– По злачних мiсцях. Почнемо з казино «Салют». – В ii руцi раптом з’явився довiдник «Нiчний Киiв», i вона грайливо помахала перед моiм обличчям цiею строкатою брошуркою.

Казино «Салют» виявилося зачиненим. Ми заiхали до трьох найближчих нiчних клубiв. Бойфренда там не знайшли. Поiхали далi, вбiк Хрещатика.

У Пасажi життя було бiльше.

– Як ти думаеш, що дорожче: така дiвчина чи ii шубка? – запитав я.

Вона обернулася на ходу, гмикнула.

– Шубка дорожча, – вiдповiла вона пiсля паузи. – Давай туди зайдемо!

Ми спустились у вiбруючий вiд гучноi музики пiдвал. У повiтрi плавав особливий солодкуватий димок. Чи то вiд дискотечних спецефектiв, то чи вiд якогось радiсного курива.

Назустрiч нам вискочив пристойно одягнений мiцний хлопчина.

– Роздягатися будете? – запитав вiн.

– Нi, – Ія вiдмахнулася вiд нього рукою. – Ми приятеля шукаемо.

Вiн звiльнив дорогу, i ми пройшлися через три зали, зупиняючись i озираючись на всi боки. Менi, щоправда, озиратися набридло. І я запитав:

– А який вiн iз себе?

– Чимось схожий на тебе, тiльки старший.

Виходячи з Пасажу, я подивився на годинник.

– Уже третя, – зiтхнув я.

– Ти що, втомився?

– Нi. Послухай, а вiн уже губився?

– Губився.

– І де ти його знаходила?

– У нiчних мiсцях. У нього зараз криза.

– А може, вiн у себе вдома ховаеться? Може, йому самотностi захотiлося. Менi ж теж iнодi самотностi хочеться!

– Вдома у нього дружина i двое дорослих дiтей, так що нiякоi самотностi вiн у себе вдома не знайде. А от усi цi клуби та бари – вони створенi для самотностi та для одиноких, та для зрiвняних iз ними в почуттях.

– Красиво викладаеш.

– Заводь мотор! – кивнула вона менi на машину.

Стiйка бару була закутана сигаретним туманом. Курили за кожним столиком, а столикiв тут було не менше десятка. І тiльки один виявився вiльним. Зате вiн був у кутку.

Ми спершу сiли, а потiм уже роззирнулись. Роззиратися тут було справою забавною. За кожним столиком, крiм нашого, сидiли по одному самотнi чоловiки. Перед кожним на столику стояли попiльничка та келих або чарка зi спиртним. У руцi кожного димiла сигарета.