Казка про поросятка Робінзона

Незабаром з кахканням перевальцем пiдiйшли й качки. Човен старого Сема, «Бетсi Тiммiнс», останнiм з оселедцевоi флотилii й тяжко завантажений обiгнув хвилерiз i зарився своiм тупим носом у прибережну гальку.

Сем був у пiднесеному настроi, йому повезло з великим уловом. Вiн i його партнер та ще двое хлопцiв-помiчникiв почали перевантажувати свою рибу у вiзки, через вiдплив було занадто мiлко, аби пiдiйти на рибальському човнi до самоi набережноi. А човен був повний оселедцiв.

Проте, чи гарним, чи поганим був улов, Сем нiколи не забував кинути Сьюзан пригорщу оселедцiв.

– Ось оце для двох шановних дам i гарячоi вечерi! Лови iх, Сьюзан! І щоб усе по-чесному! Ось оце роздавлена рибка для тебе! А все решту вiднеси Бетсi.

Качки плескалися у водi й гелготали, чайки кричали й пiкiрували вниз. Сьюзан вибралася нагору по сходах зi своiм кошиком iз оселедцями й попрямувала додому бiчними вуличками.

Стара Бетсi приготувала два оселедцi для себе й для Сьюзан, а ще двох – Семовi на вечерю, коли вiн прийде додому.

А потiм вляглася до лiжка з пляшкою гарячоi води, замотаною у фланелеву спiдницю, щоб зарадити своему ревматизмовi.

Сем з’iв вечерю i випалив люльку бiля камiна, а потiм лiг спати. Але Сьюзан iще довго сидiла бiля вогнища, поринувши у думки. Вона думала про багато чого рiзного – про рибу, i качок, i Персi з кульгавою лапкою, i про собак, якi полюбляють вiдбивнi з баранини, i про рудого кота на кораблi, i про свинку. Сьюзан думала, що це дивно – бачити свиню на кораблi з назвою «Фунт свiчок».

Мишi визирали з-пiд дверей шафи. Дрова у вогнищi перетворилися на попiл. Сьюзан тихенько муркотала увi снi, i снилися iй рибки й свинки. Вона все нiяк не могла збагнути, що робить поросятко на борту корабля. А от я знаю про нього все!

Глава II

Ви ж пам’ятаете пiсеньку про Пугача i Кицьку та iхнiй гарний зелений човен? Як «взяли вони мед i кiлька монет, загорнутих в крупну банкноту»?

Грай гiтаро, брень-брень, рiк пливли вони й день

У краiну, де дерево Бонгi росте,

От вам правда уся – стрiли там порося

А у носi у нього кiльце, як на те!

Ой, брень-брень, срiбне в носi кiльце, як на те![1 - Цитуеться вiдомий вiрш Едварда Лiра.

Пугач i Кицька, коли пливли в човнi, закохалися й вирiшили одружитися, але в них не було обручки. У  краiнi дерева Бонгi вони натрапили на свинку, у якоi в носi було кiльце. Пугач i Кицька купили кiльце й змогли повiнчатися (прим. перекладача).