На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ліля. Париж. Кохання». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ліля. Париж. Кохання

Автор
Дата выхода
25 февраля 2020
Краткое содержание книги Ліля. Париж. Кохання, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ліля. Париж. Кохання. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Галина Горицька) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Макс була з Лілею вже досить довго – цілу вічність. Це дуже не просто пояснити. Вона навіть собі зізналася не відразу, що любить її – жінку. І сама вона також жіночої статі, однак свято вірить, що не існує якогось певного кохання між чоловіком і жінкою. Є просто кохання загалом: як між чоловіком і жінкою, так і між жінкою й жінкою, і між чоловіком і чоловіком. Однак, чи все так однозначно?..
Ліля переконана, що в житті головне зрозуміти – хто ти є. І задля цього їй знадобиться значно більше, ніж пройти пів Європи в пошуках свого замку – пізнаня справжнього призначення і прийняття себе…
Ліля. Париж. Кохання читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ліля. Париж. Кохання без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
А до того, давши свою згоду, пам’ятаю, дiвиця з дев’яностих просто взяла мене за руку й кудись потягнула крiзь золото вбиральнi, крiзь вiтальню та гетсбiвський натовп, крiзь планети й скупчення астероiдiв. До зiрок. Дiвицю звали Макс. Вона так лагiдно тримала мене за лапку, доки показувала свою квартиру, i менi навiть здалося, трохи шарiеться (чи то рум’яна «Шанель» за останньою модою, спокушаючи, насичено вилискували на ii прекрасних монгольських вилицях?).
Нехай там як, а прокинулися ми разом i вiдтодi не розлучалися…
Ad aspera, ad astras.
* * *
Вона вийшла на берег мокрою, нiби й не плила на кораблi. Їi красива сукня iз цупкого синього оксамиту ледь не спадала з ii плечей вiд важкостi води, котру набрала в рiчцi. Вона вiдчула, як щось шкребеться в горлi, нiби маленький восьминiг щупальцями хапаеться за пiднебiння й намагаеться виповзти. Їi знудило на витончене вбрання, гаптоване срiбною ниткою. Блювотиння прилипло до вишитого листка кропиви, що орнаментував подiл сукнi, i вона iнстинктивно спробувала його струсити холодними, мов лiд, долонями, як справжня охайна дiвчинка.
«Лiадейн, прокидайся, руже моя. Прокидайся, дитинко. Ти не можеш залишатися тут, на березi Неккару нi секунди. Нi секунди в непритомному станi, бо ти замерзнеш на смерть. А смерть – це не те, що чекае на тебе в найближчому майбутньому. Мае чекати…»
Вона опритомнiла й звелася на руки. Стала рачки, немов тi вовки, що спостерiгали за нею з густого лiсу й хижо вилискували очима, чекаючи, коли останнi краплини життя залишать ii тiло й можна буде ii роздерти та з’iсти.
Лiадейн тяжко зiтхнула. Крiм хижих вилискiв вовчих очей iз пiдлiска навпроти неi вона встигла помiтити кров на сукнi, до того ж рука нестерпно болiла.
Навколо на пiску була сила-силенна рiзних гiлок i хмизу. Однак вона не мала кресала, щоб розпалити багаття й зiгрiтися. Лiадейн зiтхнула ще раз i навiть не помiтила, що за цими роздумами пiдвелася на ноги.











