Ліля. Париж. Кохання

– Манна небесна?

– Що?

– Наше життя – манна небесна?

* * *

Що ж… Чому вiрити? Чи е хоч десь правда? У яких саме джерелах? Тих, офiцiйних, що я бачила сьогоднi на власнi очi, понатиканих у баштовi стiни? Чи в тих, зi старих пляшок бордо й не лише, написаних вiд руки нерозбiрливим почерком моiх предкiв?

Я нервово засовалася на готельному лiжку й розбудила Максим. Вона, ще заспана, поморщила свого прекрасного носика. Я вiдчувала, що нашi стосунки вичерпали себе. Чи варто склеювати глечик порозумiння, пiдтримки, турботи i нiжностi? Менi й досi у вухах стирчало оце «Та ти б просто радiла, що я з тобою».

І ii хижi маленькi iкла, немов у дикого дрiбного звiрка, i той блиск в очах… Я хотiла це забути. Принаймнi не думати про це.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=51247972) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.

Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

notes

Примечания

1

Французька прикмета.

2

Pinus cembra L. – европейський кедр. Росте в Нiмеччинi на високогiр’i.

3

Труси й пiдштанки в Середньовiччi.

4

Нюрнберзькi расовi закони – два расистських (насамперед антиеврейських) законодавчих акти («основнi закони») – Закон про громадянина Рейху та Закон про охорону нiмецькоi кровi й нiмецькоi честi.

5

Спецiалiзувалася на полiтичних в’язнях. Зокрема, в червнi 1941 року працiвники НКВС розстрiляли близько 1000 в’язнiв (згiдно зi свiдченнями начальника тюремного вiддiлу НКВС по Львiвськiй областi лейтенанта Лермана, 924 особи).

6

Трилисник (конюшина) – символ Ірландii i навiть бiльше – зареестрована торгова марка Республiки Ірландiя.

7

На початку Середньовiччя Англiя не мала столицi як такоi. Королi переiжджали з мiсця на мiсце, а за ними i весь двiр. Найбiльше статусу столицi вiдповiдав Вiнчестер, де зберiгалася королiвська скарбниця. Однак це змiнилося 1200 року, коли ту перенесли у Вестмiнстер i той де-факто став столицею. В середнi вiки Вестмiнстер був маленьким мiстечком вгору по рiчцi вiд Лондонського Сiтi. З XIII ст. Лондон зростав у двох рiзних частинах.