На нашем сайте вы можете читать онлайн «Чорт зна що. Запропаща душа». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Чорт зна що. Запропаща душа

Автор
Дата выхода
10 декабря 2019
Краткое содержание книги Чорт зна що. Запропаща душа, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Чорт зна що. Запропаща душа. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книга «Чорт зна що. Запропаща душа» – унікальна антологія, присвячена найпопулярнішому персонажеві української мітології – чортові. Тут представлені найцікавіші твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, підступна, а деколи кумедна, добродушна і навіть добра істота, яка інколи ще й здатна на шляхетні вчинки і палке кохання.
Багато матеріалов упорядник розшукав у рідкісних виданнях, невідомих і недосяжних для широких кіл читачів, на яких тепер чекають несподівані і захоплюючі відкриття.
До книжки увійшли твори Іоаникія Галятовського, Левка Боровиковського, Олекси Стороженка, Пантелеймона Куліша, Ганни Барвінок, Юрія Винничука та багатьох інших. Чимало з них перекладено зі староукраїнської, російської, польської та латинської мов.
Чорт зна що. Запропаща душа читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Чорт зна що. Запропаща душа без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Мiстечко те було задрипане, забите i сполучалося лише з одним Харковом, а далi й дороги жодноi не було, просто кiнець свiту, але в його повiтi проживало чимало заможних дiдичiв.
Мiсце нашоi iсторii село Липцi Харкiвського повiту, що за 28 верст вiд Харкова дорогою до Бiлгорода. Не раз я чував вiд очевидцiв оповiдi про надприроднi подii в Липцях, свiдками яких була понад тисяча люду i якби не достовiрнi люди передавали, думав би, що байка. З вiком деталi тих оповiдок випарувалися з памятi, але так сталося, що зустрiвся з полковником, з яким учився в школi.
Ото я його й запросив до себе на гостину саме на Рiздво 1892 року. Побесiдували ми з ним аж за пiвнiч, згадавши юнацькi роки. Розповiдаючи деталi своiх перших крокiв на офiцерськiй службi, вiн згадав, що стоянка його ескадрону була в Липцях.
– Там, де вiдбулася надприродна подiя? – запитав я.
– Це ти про ту чортiвню?
– Отже, й ти чув.
– Яке там чув! Я й очевидцем був, власними очима бачив i навiть був одним з учасникiв охоронноi варти.
– Будь ласка, розкажи, бо я чував про це давно i вже мало що пригадую
Полковник за своiм звичаем закурив папiросу, пiдкрутив своi рiденькi вусики i став оповiдати:
– На околицi села стояв кам’яний, критий соломою, дiм на 6–7 кiмнат; винаймав його начальник майор Жандак. Був це чолов’яга дебелий, похилого вiку, сивий, але ще доволi жвавий, енергiйний. Вiн був одружений, визначався дiловитiстю, гостиннiстю i хоробрiстю. Прожив вiн у тому будинку довго й мирно, без жодних пригод, але от у 1862 роцi в будинку стало вiдбуватися щось дивовижне.
Завтра нiчого, спокiйно, а за кiлька днiв та сама iсторiя. Покликав майор священика молебень вiдслужити, окропили дiм, та й це не помогло. І стукiт, i галас, i в печi нiщо не всидить, вилiзае. Геть бiда. Так воно й тривало з перервами: то бешкетуе нечистий, то затихне. Здавалося, що вже простiше – кинути зачарований дiм i переселитися в другий, але майор був не з полохливих та з характером.











