Каторжна

Коло iх лiг заялозений завдачник Євтушевського з позакладаними в його папiрцями, потiм перо й олiвець, що з’явилися з членовоi кишенi. Дiти з острахом поглядали на всi цi приготування. Часом хтось тихо шепотiв:

– I в його завдачник е!

– Перо, як срiбне, блищить…

– Дайте список учеников, – голосно прогомонив член.

Реестр[38 - Реестр – список, письмовий перелiк кого-, чого-небудь.] дали, i вiн уткнув у його носа. Тихо-тихо стало, – чути було, як муха, летячи, дзвенiла крилами. Школярi вже не перешiптувались; вони ждали, що то буде…

– Байденко Іван! – голосно вигукнув пан член.

Викликаний хлопець схопивсь i почав пролазити промiж тiсно поставленими ослонами[39 - Ослiн – переносна кiмнатна лава для сидiння.]. Ноги в його якось не слухалися, чiплялися за нiжки вiд ослонiв; видко було, що хлопець лякався. Нарештi, вилiзши, вiн несмiливо пiдiйшов до столу i вклонився.

– Ну, по закону, – муркнув член. – Читай молитву господню.

Хлопець тремтячим голосом почав:

– «Отче наш, iже еси…»

– Троице! – знову звелiв член.

Хлопець i ту проказав.

– А што ето такое тройця? – запитався вiн. Хлопець силкуеться щось сказати, але не може.

– Ну-ну! – пiдганя батюшка. – Я ж вам ето об’яснял, как же ти не знаеш?

– Тройця… – почина хлопець i стае. – Тройця… це – бог отець, i син, i дух святий…

– А шо ж то, три бога? – допитуеться член.

– Нi, один…

– Ну, как же то один? Розкажи!

Хлопець мовчить.

– Ну, чого ж ти мовчиш? – знов пiдганя батюшка.

 – Ти ж знаеш!

Хлопець то червонiе, то бiлiе, вiн тремтячою рукою тре чоло, видко, як замружiли i змокрiли очi, затiпалися губи. Йому стало страшно.

– Ето значить… обикновенно, це всьо одно, шо от свет од сонця, iсходить i шо того… тее… об’яснiть йому, батюшка! – докiнчив член, що хотiв був навести вiдоме порiвняння з бiблiйноi iсторii Рудакова, але не змiг i заплутавсь.

Батюшка вияснив.

– Тепер по священной iсторii… – промовив учитель.

– Розкажеш про Ноя i его синовей? – спитав пiп.

– Розкажу, – вiдмовив, трохи заспокоiвшися, хлопець i почав розказувати.

– А шо, – зненацька перехоплюе його оповiдь член, – хорошо сделал Хам с отцом?

– Hi…

– Обикновенно, он отца не уважал, посмеялся с него… за то ему i наказанiе. А ти уважаеш отца? Слушаешся? – зненацька грiзно запитуеться член.

– Слухаюсь… – вiдмовляе переляканий його голосом хлопець.

– То-то!..