Каторжна

Всегда должно слушаться, потому отец обикновенно есть родитель! – промовля член, удаючись уже до всiх школярiв, а тi зо страхом дивились на все, що робилося у iх перед очима.

– Тепер по арихметике! От я вже сам его спрошу, – промовив член.

Тут уже було його широке поле до дiяльностi, i вiн, розгорнувши свого завдачника i нашукавши по прикметах завдачу почав нею мучити хлопця. На щастя хлопець знав.

– Тепер по-руському!

– Читай! – промовив учитель, показуючи хлопцевi в книжку.

– «Мартышка в старости слаба глазами стала, а у людей она слыхала, что это зло еще не так большой руки, лишь стоит завести очки»… i т.

– Розкажи!

Хлопець ламаною великоруською мовою переказуе прочитане, всячину плутаючи:

– …вона слихала, шо у людей большi руки i очки… стоiть та й крутить хвостом…

– Да, очки надела, – додае член. – Хорошо! Будеть! – промовив вiн i, нахилившись над реестром, хотiв писати «балли».

– Может бить, пiсать ещо? – спитавсь учитель.

– Мм… – муркнув член, погадавши, мабуть, про недосяжнi правила правопису.

Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовiй таблицi.

Потiм почали виправляти помилки. Член якось пiдсунув до себе книжку i, звiряючи з нею написане, знайшов двi помилки. Зоставалось iх ще з п’ятеро, але член сказав, що все останне так, i хлопця пущено.

Саме таким робом[40 - Таким робом – таким чином.] узялися й до другого школяра. Тiльки, як дiйшли до арифметики, бiдолашний нiяк не мiг рiшити завдачу – даремно направляв його вчитель, даремно пiдганяв член.

– Шо ето? – зненацька крикнув вiн. – Арифметики не знають, щитать не умеють! Ви учитель, ви нiчего не делали! Я в училищний совет на вас подам рапорт[41 - Рапорт – усне або письмове офiцiйне повiдомлення про що-небудь вищiй iнстанцii, керiвництву.]!

Бiдолашний учитель тiльки крутивсь на одному мiсцi. Школярi сидiли бiлi, як крейда.

Зненацька озвалося хлипання, спершу тихше, а далi все голоснiше й голоснiше, i перейшло, нарештi, у голоснi заводи плачу.

– У! Я не хочу тут!.. Я не хочу! Я додому пiду! – ридаючи казав вiн.

Почувши це, член зупинився. Вчитель побiг до хлопця. Але вiн не зважав на вмовлення i не покидав ридати i намагатися додому. Довелось пустити його з школи.

Бачачи, що вже переборщив, член притих.