Страшні люди

В КІРОВОГРАДІ – МУКАЧЕВО

Тiльки що атаковано декiлька дiльниць 100-го сумновiдомого округу. Розбито 92 та 93 виборчi дiльницi. Не виключено, що напади продовжуються i на iншi дiльницi. В Кiровоградi перемагае Ющенко.

Перед нападом мiлiцiя швиденько зникла. Пiсля – з’явилася i засвiдчила, що дiльницi розбито. На дiльницях побито спостерiгачiв та членiв комiсiй.

Очевидно, вони дiяли з бандитами в зв’язцi, для того щоб визнати результати недiйсними.

КУЧМАНОЇД БОЇТЬСЯ

До адмiнiстрацii президента стягуються пiдроздiли спецназу.

Зараз на Лютеранськiй зi сторони Хрещатика виставлено заслiн з беркутiвцiв в костюмах космонавтiв (бояться…).

Банкова з обох бокiв перекрита залiзними щитами, у подвiр’ях стоять автобуси, двигуни у бiльшостi з них працюють (мабуть, щоб встигнути драпанути).

Отож вiтаю всiх – ми iх налякали!

З ЛИСТІВ НА МАЙДАН: ЛІДЕРИ, ЩО ВИ РОБИТЕ?

Прочитав, начебто Ющенко й Тимошенко розпустили людей до 9-оi ранку, коли мае розпочатися мiтинг.

Якщо так, то це – безумство! За цей час вкрадуть перемогу i пiдтягнуть озброенi формування, так що зранку зробити щось буде неможливо.

У сiчнi 1991 року у Вiльнюсi люди стояли пiд парламентом масово, круглодобово, тижнями – незважаючи на погоду, роботу й таке iнше!..

Іван Юзич, час торонтський.

Несподiвано вимкнулося свiтло, а з ним i комп’ютер. За мить свiтло з’явилося знову, але я вже не мав сил заходити в комп’ютер, а тим бiльше щось читати. Я мовчки, з п’яно-патетичним пафосом побажав удачi невiдомому Івановi Юзичу, який живе за торонтським часом, геть чисто забув про студентку, яку мали привести до Орлова, i вирiшив йти додому спати.

Якби мене хтось спинив дорогою, я би, мабуть, бився за свою свободу. Але спиняти було нiкому. Орлов куняв за столом. Іншi члени штабу щось тихенько гомонiли мiж собою. Здавалося, навiть нiхто й не помiтив, що я пiшов геть.

3

Степан Сосновський не зрозумiв, як вiн опинився перед дверима своеi квартири. Не знав вiн i котра година.

Втiм, це не було зараз головним. Важливо, що вiн живий i що хочеться малювати. Ось поспить декiлька годин i сотворить щось воiстину генiальне.

Пив з друзями всеньку недiлю, десь вешталися мiстом, про щось говорили у якихось квартирах. Вiн навiть не пам’ятав, чи ходив голосувати. Здаеться, ходив, але все було в туманi. Компанiя була звичною: вiн, поет i одночасно музикант Йосип Старосольський, бутафор з театру та колишнiй художник Костя Плiш.