Мигдаль для серця (збірник)

– Я пiду за тобою хоч на край свiту! – говорив гаряче, не розумiючи, що погодитися на це я просто не мала права. Розбити сiм’ю, залишити дiтей без батька тiльки тому, що i через багато рокiв у серцi такi ж почуття? Але ж ми вже не тi… Здаеться, нiби й не змiнилися зовсiм, але час робить свое, життя вносить своi корективи. Та закарбована в юностi любов залишаеться, але… можливо, тiльки до того образу, який ми пам’ятаемо? До тiеi юноi дiвчини, до того молодого юнака?

– Тодi вiзьми цi квiти. Нехай усi знають, що тебе хтось любить… – Зрозумiвши мiй вибiр, вiдповiв ти.

– Знаеш, я доньку назвав твоiм iменем…

Додому летiла на крилах.

«Кохаю!!!» – миготiло на екранi, i у серцi ставало тепло i добре.

«І я тебе, рiдний…» – Пальцi самi знайшли потрiбнi букви.

Секрет страви

Мiсце у серцi, зайняте тобою назавжди, грiло, як нiколи… Мiсце першого кохання.

Страва 5

Мигдаль кохання

Порцiя

3 сторiнки

Час приготування

10 хв.

Поживнiсть

Допоможе розбудити почуття

Щоб смакувало краще

До страви варто додати дрiбку уваги i розумiння, щоб помiтити тонкий смак.

Нiчний цiлунок

Щойно одруженi…

Милуються, любуються, не можуть натiшитися одне одним. Вдихають, огортають, нiжать, пестять i проникають… Це може тривати роками, а може дуже швидко розбитися об холодний камiнь суму, набриднути i просто стертися на порох об буденнiсть i розвiятися вiтром рутини.

Скiльки часу минуло з того часу? Рокiв…надцять…

Сьогоднi знову все те саме: ранок, прохолодний i вогкий, наче непросохлий одяг, що вже протух i мае неприемний запах.

Будильник, дзвiнок, сонна особа в дзеркалi, яку можна впiзнати лише через кiлька хвилин промивання очей, чищення зубiв, причiсування i промальовування вiй, брiв та всього iншого.

Поряд ти чи нi?

Одягаючись, як робот, за звичкою, уже не помiчаеш навiть, що i хто i як теж вдягаеться, голиться, бриеться, поспiшаючи на роботу.

– Бувай…

– Щасливо…

Отак, як i щодня, побачимося знову пiзно ввечерi, втомленi i знервованi буденними проблемами та клопотами.

Вечеря, кухня, телевiзор, уроки з дiтьми, вкладання дiтей спати.

– Що там у тебе?

– Нiчого. Все добре. А у тебе?

– Теж нiчого.

От i все. А де ж той нiжний шепiт на вушко, солодкi слова?

Розчинилися…

У клопотах, у непорозумiннях i сварках. Невже все? Кiнець тому свiтлому промiнчику, що еднав нас, зiгрiвав щодня, повертав думками один до одного?

Втома розливаеться по тiлу.