На нашем сайте вы можете читать онлайн «Батяр з Клепарова». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
Краткое содержание книги Батяр з Клепарова, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Батяр з Клепарова. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрій Аркан) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
Батяр з Клепарова читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Батяр з Клепарова без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Раптом вiн рвучко пiдвiвся, ледве втримуючись на ногах. Вловивши тiлом рiвновагу, випрямився, потягнувся на всi боки всiма членами аж до хрускоту в кiстках, насунув капелюха на потилицю, пiдiйшов до своеi маринарки, пiднiс ii та обтрiпав з усiх бокiв у повiтрi.
– Я йду! З мене досить на сьогоднi! – кинув хлопцям Северин i, закинувши маринарку на плече, запхав одну руку в кишеню штанiв.
– Зачекай, Севере! Пан Ромко скоро повернуться! Почнуть рипiти! Зачекай! – Батяри намагалися втримати Северина, але намарне.
– Скажете йому щось! Всiм – честь! – iдучи кинув iм, не озираючись.
Вiн не знав, куди йде.
Не знав, чого i за чим iде.
Не розумiв, що його пiдiрвало з мiсця, змусило завчасно покинути працю та й попертися у безвiсть, у заманливий передвечiрнiй простiр цього славного мiста.
Вiн не знав, що його веде, яка сила так нестримно затягуе у той вир.
Вiн усе просувався, ступав своiми змореними ногами кудись далi i дивувався сам собi, куди це вiн крокуе, бо нiякого напрямку вiн своiм ногам не задавав.
Що такого могло з’явитися у його головi, душi i серцi нового, незвiданого i могутнього, що змусило його, незважаючи нi на що, нi на втому й безсоння, нi на помутнiння в головi вiд випитого, покинути мiсце працi й податися у безвiсть, у новий i ще незвiданий свiт.
Що його аж так вабило?
Невже тi невидимi, мiкроскопiчнi часточки мiстичного аромату незнайомки, якi так мiцно засiли десь глибоко всерединi i збуджували немилосердно всi його нутрощi?
Вiн про це не думав.
Не мiг думати.
Не вистачало сил взагалi про щось думати.
Вiн просто йшов, зосереджено втупившись у сiрi плитки хiдника. Покiрно плентався туди, куди вели його ноги.
Життя вечiрнього Львова у всi вiки вiдзначалося особливою принаднiстю, незалежно вiд того, якi часи доводилося йому переживати. І яка б доля не спiткала це героiчне мiсто – навали орди, облога, вiйна чи мирнi днi, голод, мор, пожежi чи всiлякi руiни, здавалося, нiяким чином не могли вплинути на спокусливi принади вечiрнього Львова, чарiвного мiста, повного вогнiв.
Вулиця нарештi звiльнилася вiд нестерпноi денноi спеки та задухи i поступово оживала. Призахiдне сонце мiдно-бронзовим сяевом вкривало дахи будинкiв та вiкна верхнiх поверхiв. Сутiнки з кожною хвилиною все густiшали i згладжували гострi лiнii, облагороджували обриси будинкiв.





