Оріон Золотий. Театр (збірник)

З Хору виходять – І ведучий, II ведучий.

II ведучий

Та цього ж не було!

Хiба, скажiть,

Палив би хто в учительськiй газети,

Хай навiть i обурення було,

Вогонь пускало, попелило душi?

Принишкли всi, очiкували всi,

Чим все закiнчиться.

Павлищани, Павлищани,

А все ж село, провiнцiя, хоч Меккою його

Вже охрестили педагоги нашi,

Та, правду кажучи, лиш деякi.

Ось так.

I ведучий

Не так. Не все, що вiдбулось,

Те дiйсне.

Чого i не привидiлось нiкому,

Чого не мало бути й не було, —

Недiйсне.

Та й суть Мещерського – демагогiчна суть.

Бо погляд класовий повинен бути

І особистим поглядом. Мещерський

Безглуздо все протиставляе, дiлить.

А Вчитель людянiсть i громадянськiсть —

Все гармонiйно, органiчно поеднав.

Адже мораль комунiстична наша

Мiстить в собi загальнолюдськi норми,

Що виробило людство за столiття.

Добро i правда, честь i людянiсть —

Це ж основнi моральнi нашi норми,

Поеднанi з нещадною суворiстю

До ворогiв суспiльства комунiзму.

Громадянськiсть i людянiсть —

Ось Вам Учитель.

II ведучий

А Мещерський – вiн теж за громадянськiсть?

I ведучий

Мещерський одягае машкару

Вульгарно трактованоi громадянськостi

І б’е в Учителя статтею-пiдступом.

II ведучий

Вiн хворiв не од того.

Нема чого спирати на статтю.

Та мушу визнати – оту лиху статтю

Обком хотiв було перепинити

Й газету не пустили в Павлищани,

Але Учителю якась «душа добренька»

Статтю привезла з Свiтловодська…

І ведучий

Чи ж битви миру ранами не зяють?

Чи ж слово не бува лихiше кулi,

Бо куля з нiг – вiдразу, а слова

Живуть отруйно роки i вiки…

Слова – свинець, i золото – слова,

І ми в словах, i слово в нас затято

Живе, пече, ми всi – слова, слова…

«Казка про любов» у шкiльному театрi

Дiють: Вчитель, Вальтер, потiм – Мар’яна, Хор.

Вальтер

Я – син гестапiвця. Мене виховували

У дитбудинку. Мати з сестрою загинули

При бомбардуваннi.

Батько зараз у – ФРН.

А тут вiн панував —

У вашiй школi

Була ж тюрма для пересильних,

Вiн тут ходив, всеможний i нещадний.