На нашем сайте вы можете читать онлайн «40 днів Муса-Дага». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
40 днів Муса-Дага

Автор
Дата выхода
05 мая 2017
Краткое содержание книги 40 днів Муса-Дага, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению 40 днів Муса-Дага. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франц Верфель) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…
40 днів Муса-Дага читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу 40 днів Муса-Дага без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
З того часу, як вони в Йогонолуку, чоловiк придiляе синовi так мало уваги, зустрiчаеться з ним бiльше за столом. У Парижi i на канiкулах у Швейцарii вони iнодi прогулювалися вдвох. Але хiба в Парижi, Монтре чи Шамонi[9 - Монтре та Шамонi (точнiше: Шамонi-Монблан) – гiрськi курорти в Швейцарii.] можна усамiтнитися? А в прозорому повiтрi Муса-Дага е щось розкуте, що зближуе батька з сином. Габрiель iде попереду, нiби провiдник, котрий знае всi визначнi пам’ятки. Стефан – услiд за ним, так само мовчки та вичiкувально.
Батько i син на Сходi! Їхнi стосунки навряд чи можна порiвняти з поверхневим зв’язком мiж батьками та дiтьми в Європi. Тут, хто бачить свого вiтця, той бачить Бога. Бо батько – остання ланка в нерозривному ланцюзi пращурiв, що поеднуе людину з Адамом, i тим самим – iз початковими часами створення свiту. Але i той, хто бачить сина, також бачить Бога. Бо син – наступна ланка, що сполучае людину зi Страшним судом, iз кiнцем усього сущого i зi спокутою. Чи не повиннi супроводжувати цей священний зв’язок боязкiсть i небагатослiвнiсть?
Батько все ж зважився почати для годиться серйозну розмову:
– Що ти зараз вивчаеш iз мосье Авакяном?
– Ми, тату, нещодавно почали читати грецькою.
Багратян пiдводить голову: Стефан розмовляе вiрменською. Хiба батько звернувся до нього вiрменською? Зазвичай вони бесiдують мiж собою французькою. Вiрменська мова сина дуже зворушуе батька. І вiн усвiдомлюе, що сприймав Стефана набагато частiше як французького, нiж вiрменського хлопчика.
– Географiю, – повторюе вiн. – А яку частину свiту зараз вивчаете?
– Географiю Малоi Азii та Сирii, – з радiсною готовнiстю рапортуе Стефан.
Габрiель схвально кивае, нiби нiчого розумнiшого i не можна було вигадати для уроку географii. Потiм, вiдчуваючи, що втрачае нитку теми, намагаеться надати розмовi педагогiчного спрямування:
– А ти мiг би накреслити мапу Муса-Дага?
Стефан щасливий, що батько йому довiряе.
– О, так, тату! У твоiй кiмнатi висить дядькова мапа Антiохii й узбережжя.
Цiлком вiрно. З хвилину Габрiель радiе кмiтливостi Стефана, потiм знову згадуе наказ про мобiлiзацiю – вiн, либонь, уже в дорозi, а пробi, валяеться у туркiв на якомусь канцелярському столi в Алеппо чи, чого доброго, мандруе Стамбулом.
Вони мовчки йдуть далi. Стефан трепетно зволiкае, щоб батько заговорив iз ним знову. Адже це – татова батькiвщина.









