Аргідава

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Аргідава». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов
0 мнений
3 чтения

Автор

Дата выхода

18 апреля 2017

Краткое содержание книги Аргідава, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Аргідава. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор () в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Світ сповнений таємниць. Але у своїй повсякденній марноті ми забуваємо про це. І лише у хвилини відносного спокою, десь у горах або на березі річки, нас раптом охоплює непередаване відчуття краси і гармонії навколишнього світу. І його вічної таємниці, розгадати яку навряд чи комусь дано.

Ось і нова книжка Маріанни Гончарової – по суті, перший її роман – насамперед про таємниці. Про таємниці, які зберігає в собі овіяна легендами Аргідава – старовинна фортеця на березі Дністра. І про те, що – ні, не розкрити цю таємницю, а хоча б наблизитися до неї – дано лише тому, хто приходить туди з чистим серцем і добрими намірами. До цього можна додати, що, як і всі книжки письменниці, «Аргідава» читається на одному диханні. У чому, взявши її в руки, ви легко переконаєтеся…

Аргідава читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Аргідава без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал

І мало хто знав про камiнь, а хто знав, намагався забути, цю таемницю запечатавши в собi на вiки вiчнi. Мало хто. Залишилося неподалiк вiд пожежi i таемного глибокого захоронення лише декiлька вцiлiлих у сум’яттi жерцiв нещасноi принцеси Ют, котрi заприсяглися берегти у вiках i передавати з поколiння в поколiння таемницю походження та причину шрамiв на iхнiх обличчях. Через багато рокiв на мiсцi згорiлого поселення було збудовано нове, вiдтак, ще через кiлька десяткiв рокiв, нащадки жерцiв вигнали найманцiв i почали самi вчитися воювати й звели навколо поселення дерев’яну фортецю.

Коли правнуки жерцiв Ют утомилися вiдновлювати дерев’янi укрiплення через частi набiги та пожежi, вирiшено було будувати кам’яну фортецю. За якоюсь негласною згодою назву поселення та фортецi не змiнювали. Навiть на перших картах, що збереглися в музеях та архiвах, ii було означено як Аргiдаву.

Роздiл п’ятий

Ася

Маруся з друзями – Смiтом, Настею, Іваном, Женею – покликали дiвчинку Асю з собою на рiчку, i там народилася гра «Де дитина», бо всi друзi вже були студентами, закiнчували унiверситети, а дiвчинка Ася ще навчалася в школi.

І час вiд часу хтось кепкував з Асi реплiками: «Нагодуйте дитину», «Дитино, iди в затiнок», «Дитино, вийди з води», «Дитино, не морщ чоло». Собака Луша всiм зазирала в обличчя, вклонялася, нявкала й освiдчувалася в коханнi. Ася реготала, морщила чоло i малювала, малювала всiх нових знайомих, i Лушку, i рiчку, й очерет, i старий паром, i дiдуся-поромника Матвiйовича.
Паромника Матвiйовича всi знали з дитинства, усе невелике старовинне мiстечко його знало. Здаеться, вiн, дiд Матвiйович, легендарний, навiть таемничий, був тут завжди, вiчнiсть. Усi, хто йшов на прогулянку, на пляж, на пiкнiк, тягли для Матвiйовича з дому пирiжки, котлети та яблука, бо вiн служив на поромi з восьмоi ранку до восьмоi вечора.
І жодних грошей за перевезення не брав. Просто мiсто платило йому зарплатню. А Матвiйович приймав шанобливi пiднесення, як вiн казав, i радiв гостинцям. І самогоночкою не гребував. Але й не зловживав. Перевозив на iнший берег людей, що йшли з базару, пляжникiв, рибалок i туристiв, котрi прямували в гори, на озера i в села за рiчкою. Адже мостiв тут не було через частi повенi, а якщо й були, то пiдвiснi, котрi вода також не оминала.

Добавить мнение

Ваша оценка

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

Мнения

Еще нет комментариев о книге Аргідава, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора ! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.

Похожие книги