Амазонка. Київ–Соловки (збірник)

Хтось мудро зауважив: пiдростаючи, дитина живе в чистотi, в романтицi надiй i мрiях про щастя. Дiвчатка «довгоногi» зростаючи, мрiють i про лицарiв, якi десь iх чекають. Тож головне – зустрiти iх.

Це вiдчувала i в п’ятнадцять, i в шiстнадцять, i в сiмнадцять лiтечок Олена Шовгенова, дiвча довгоноге. І вона в передчуттi любовi писала:

Немов рослина у яснiм вiкнi,

Яка неждано вигнулась стрiльчасто,

Я вiдчувала стрункiсть власних нiг

І гнучкiсть рук, що хочуть дати щастя…

Одна з ii тодiшнiх подруг, поетеса Наталя Левицька-Холодна згадуе:

«Ми зустрiчалися з Оленкою тiльки на вечiрках та всяких товариських сходинах в академii.

Вона завжди була оточена студентами, якi постановили навчити ii украiнськоi мови. Найзавзятiше взявся за це кубанець бандурист Михайло Телiга».

Михайло Телiга…

Якщо коротко. Роки життя – 1900–1942, походив з давнього козацького роду, навчався у вiйськово-фельдшерськiй школi в Катеринодарi, в юнацькiй (старшинськiй) школi в Кам’янцi-Подiльському, учасник нацiонально-визвольноi боротьби в Украiнi в складi армii УНР, був ад’ютантом Симона Петлюри.

Разом з армiею УНР iнтернований на територiю Польщi, потiм навчався в Украiнськiй господарськiй академii в Подебрадах, яку закiнчив 1929 року. За цивiльним фахом – iнженер-лiсiвник. 1.08.1926 року одружився з Оленою Шовгеновою. З 1929 року – в Польщi, спочатку у Варшавi, а з 1939 року – в Краковi. В кiнцi листопада 1941-го прибув до Киева, де в той час уже була Олена Телiга. Разом з нею арештований гестапо 9.02.1942 i розстрiляний у Бабиному Яру…

Але хiба можна кубанського козака Михайла Телiгу утиснути в кiлька рядкiв? Нi. Одна з тодiшнiх подруг Олени згадуватиме:

«Найбiльшою нагородою для Леночки за ii вiдмiнну працю… було ii знайомство з Михайлом Телiгою, ii майбутнiм чоловiком, який на тiй вечiрцi (на якiй вони вперше зустрiлися й познайомилися. – В. Ч.) грав на бандурi та спiвав украiнськi думи».

І нарештi доля – чи й саме провидiння – послали iй того, пiд чиiм прiзвищем вона стане вiдома на вiки вiчнi.

В лiтописi ii життя буде записано так:

«Покинувши Киiв, сiм’я в 1922 роцi нелегально перейшовши кордон, через Польщу дiсталася в Чехословакiю, в невеличке мiстечко Подебради – один iз центрiв культурного життя украiнськоi емiграцii. Тут вiдкрилась Украiнська Господарська Академiя. Ректором був батько Лени. А ОДНИМ ІЗ СТУДЕНТІВ – ЇЇ МАЙБУТНІЙ ЧОЛОВІК МИХАЙЛО ТЕЛІГА» (видiлення мое. – В. Ч.).