На нашем сайте вы можете читать онлайн «Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2017
Краткое содержание книги Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор () в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Маріанна Гончарова – автор цілковито своєрідний. Історії, які вона розповідає, вихоплені з повітря, з подвір’я, з поля, з маленького провінційного містечка – з усіма нісенітницями, випадковостями і неймовірною чарівністю. Її герої – прості люди, навіть їхніх імен не запам’ятаєш, але ніколи не забудеш ці живі образи, хоч би хто то не був: інтелігентний і трошки заляканий дантист чи закохана в шляхетного хлопця красуня панночка, веселі відчайдушні цигани чи дивакуваті, але щирі весільні музики чи відважні безкомпромісні прикордонники. Письменниця з гумором й іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (зокрема, й знайомих звірів і птахів), свого міста та свого рідного краю.
Світ Маріанни Гончарової – це світ, в якому відбуваються яскраві добрі чудеса і де будь-яка істота – не важливо, людина це чи, скажімо, птах, завжди може знайти собі справжнього друга. І навіть любов. А отже, стати щасливою…
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Лариска сiла бiля дзеркала, заплющила очi i затремтiла… Я взяла ii праву руку, опустила ii пальцi в мисочку з рiдиною i заходилася водити ними по ii обличчю та волоссю, бурмочучи-примовляючи:
– Ряджений-наречений, приходь до мене на вечерю, а не хочеш вечеряти – приходь стригтися… – таку маячню я верзла, натхненно iмпровiзуючи, доки не приспала Ларисчину пильнiсть.
– Свiтло! – рiзко дала я команду Валi, й та клацнула вимикачем.
– Дивись! – закомандувала я Ларисцi.
І Лариска розплющила очi.
– І-i-i-i!!! – заверещала Лариска, i Валя вимкнула свiтло. – А-а-а-а!!! Що це?! Хто це?!
У дверi щосили загримали ногами, i пролунав крик:
– Лари-и-иса!!! Вийди на мiй голос, Лари-и-иса!!! Я ту-ут, Лариса, пiдслю-ю-юхую! Мамою клянусь!
Одне слово, довелося зiзнатися, що в мисочку з водою ми додали коричневоi гуашi.
Добре, що в Лариски було почуття гумору. Вона заспокоiлася, посмiялася та вмилася. Я урочисто, немов медсестра в пологовому, вийшла до Ісмаiла в коридор i повiдомила, що у дзеркалi був хтось смаглявий, кудлатий i страшний – як ти, Ісмаiл.
Ісмаiл засяяв, очi його стали вологими, вiн зашепотiв-зашепотiв, погладжуючи обличчя руками, поглядаючи на стелю, дякуючи комусь там, нагорi.
За пiвгодини ми вiдчинили салон ворожiння для всiх охочих, додаючи у воду i зелену, i синю, i червону гуаш. Всеньку нiч iз кiмнати 45 iз зойками вилiтали ошалiлi дiвчата з рiзнобарвними фiзiономiями. От котрась iз них, незадоволена результатом ворожiння, поскаржилася на мене до деканату.
Ярослав Іванович – наш дорогий Ярослав Іванович, свiтлiшоi людини хтозна, чи знайдеш нинi на землi, – не дав ходу справi, як менi погрожували, а насварив i вiдпустив складати iспит iз теорграматики.









