На нашем сайте вы можете читать онлайн «Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2017
Краткое содержание книги Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор () в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Маріанна Гончарова – автор цілковито своєрідний. Історії, які вона розповідає, вихоплені з повітря, з подвір’я, з поля, з маленького провінційного містечка – з усіма нісенітницями, випадковостями і неймовірною чарівністю. Її герої – прості люди, навіть їхніх імен не запам’ятаєш, але ніколи не забудеш ці живі образи, хоч би хто то не був: інтелігентний і трошки заляканий дантист чи закохана в шляхетного хлопця красуня панночка, веселі відчайдушні цигани чи дивакуваті, але щирі весільні музики чи відважні безкомпромісні прикордонники. Письменниця з гумором й іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (зокрема, й знайомих звірів і птахів), свого міста та свого рідного краю.
Світ Маріанни Гончарової – це світ, в якому відбуваються яскраві добрі чудеса і де будь-яка істота – не важливо, людина це чи, скажімо, птах, завжди може знайти собі справжнього друга. І навіть любов. А отже, стати щасливою…
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Аркадiй, щойно увiйшов, звичайно, одразу ж зачепився за рибальський гачок i, намагаючись звiльнитися, накрутив на себе половину дуже цiнноi татовоi жилки, заразом затягуючи в круговерть свого тата Дзундзу. Так вони крутилися, пихтiли, сором’язливо посмiхаючись, вклоняючись та перепрошуючи, аж доки тато не схопив гострого ножа та пiд мое перелякане верещання не розрубав вузол i не випустив Дзундз на волю. Мама i Лiна побiгли на кухню готувати вечерю, Аркадiй зголосився iм допомагати, а ми з татом грунтовно засiли в кiмнатi з гостями, бо треба ж комусь з’ясувати, в яку родину Лiнка замiж iде.
Виявилося, що в жахливу: тато Дзундза працюе дантистом, а мама Дзундза викладае математику в школi. (Як же я ненавидiла зубних лiкарiв i математику!) І якщо тато Дзундза мовчав, то мама Дзундза розiйшлася, виявивши свiжого слухача – мого тата, i запевняла, що у неi математику знають усi. І потiм, коли вона сказала, що навiть у «п’ятому класi дiти вираховують семенерку в чотирнадцятому ступенi», я пiд виглядом «зараз-зараз» побiгла на кухню нашiптувати Лiнi про «семенерку в чотирнадцятому ступенi», але там було не до мене.
Того дня, коли Дзундзи приiхали сватати нашу Лiну, на лихо, готували саме картопляне пюре. Природно, що в метушнi, бинтуючи Аркадiя, накриваючи на стiл, вiдштовхуючи виваляну в землi та все ще мокру Каролiну, забули защепити Терентiя.









