Сатирикон. Поезії

Пам’ятаю, вiн постiйно надi мною знущався: «Когда ты мне отдашься? Вот видишь, стоит Толя-милиционер? Вот он мне уже отдался. А ты когда?» І тiшився, що я не знаходжу собi мiсця од незручностi.

Навiть коли його кидали в тюремнi тортури, вiн все одно знаходив щось, ставав центром уваги. Люди його шанували, бо вiн мав надiю. Вiн нiколи не любив голосiння.

Ми занадто любимо плакучу вербу – це наш герб…

Л

Лiтература

Щойно в мене була 9-класниця – вона пише роботу для МАН про мене.

Розпитувала, як я почав писати вiршi, як до моiх вiршiв ставилися.

То ви живий класик лiтератури?

Нiколи про це не думав. Завжди звертаю на жарт, кажу, що я «клацик», клацаю на машинцi…

Як ви ставитеся до сучасноi украiнськоi лiтератури?

Вона собi нормально розвиваеться. Я зазвичай читаю в лiтаку, коли iду до доньки, – вона завжди просить привезти те, що зараз в Украiнi читають.

Ось прочитав «Таемницю» Андруховича, «Чорний ворон» Шкляра i «Музей покинутих секретiв» Забужко.

Менi сподобалося. Правда, я не зрозумiв, чого Забужко так настропалилася на Лiну Костенко. Та й у Андруховича «Московiада» бiльш цiкава, нiж «Таемниця».

Украiнському лiтературному контексту чогось бракуе?

Бракуе того ж, чого бракуе i журналiстицi. Бракуе гостроти думки, парадоксальностi. Бракуе Едгара По…

М

Молодь

Мойсей водив людей сорок рокiв. У нас пройшло всього двадцять. Треба ще двадцять.

Яке буде поколiння через двадцять рокiв?

Воно буде цiкавiшим за мое поколiння, що виросло при каганцi чи при свiчцi.

Це буде поколiння, що може краще сприймати свiт у всiх його проявах, користуватися новими набутками.

Хоча i старше поколiння цiкаве, бо новi поколiння нiколи не знатимуть, що таке земля пiд босими ногами, що таке вiтер в полi, – вони не матимуть цього особливого досвiду.

Нове поколiння буде бiльш рацiональне, буде перегущене iнформацiею, що нам нiколи навiть не снилася.

Як можна виховати це нове поколiння?

Про це не треба думати. Їх виховае саме життя. Молодь мае цiкавитися всiм життям – концертами у фiлармонii, виставками…

Ось Янукович поiхав до Ангели Меркель пiсля концерту Кобзона, а Меркель у Бейретi за два днi перед тим була на концертах Вагнера. Зустрiчаються два представники двох народiв – i дуже важко говорити, що дiалог мiж ними вiдбуваеться в одному регiстрi.