SатирикоN (Pro i contra)

Якою ж смачною була в’ялена риба за 10, 15 гривень! Яким же втiшним був смак львiвського оригiнального!.. Не минуло й години, як страшенно закортiло пити. Отодi i нагодилося холодненьке молочко з Телiженець.

Ох це ж його i пронесе зараз! – подумали недруги мого питомого словечка «солонцювати». Аж нi! Все було в повному ажурi! Лише менi згадалося, як колись довелося читати одну польську книженцiю, i одна сучасна iнтелектуалiстка з Варшави чи Кракова дуже кепкувала над Тарасом Шевченком, як вiн готувався вже пiсля заслання до приятельськоi учти з друзями, як вiн готував собi вечерю з таранi чи ще з якоiсь солонини – як вiн збирався «солонцювати»… «Матерiал для рiзуна, для гайдамаки, для волоцюги», – нiчого iншого i не скажеш! Не для подумання! От що значить одне-однiсiньке питоме украiнське дiеслово, якого немае в сусiднiх мовах слов’янських, не кажучи вже про кримсько-татарську, турецьку чи угорську, чи литовську… Вiдразу тобi Шевченко – бандерiвець!

Отож менi досить один раз на рiк посолонцювати, аби впевнитись, що без мене i цього мого питомого дiеслова свiт западеться, свiт змiлiе i змалiе! І не треба менi Тягнибока, щоб упевнитись у своiй нацiональнiй iдентичностi – досить менi послухати мiнiстра Табачника (а не акордеонiста Табачника), почитати Олеся Бузину з його малоросiйським столiтнiм родоводом у добре приготовленiй як журналiстська страва газетi «Сегодня», i я вже можу нормально iснувати в цьому свiтi, де без мене все ж чогось бракуе, як бракуе мiльйонам багатомовних дiеслiв единого неповторного словечка «солонцювати»!

На спектаклi «Грек Зорба»

Котилася торба

з високого горба —

Там роман «Грек Зорба»

Був!

Котилася торба

З високого горба —

Славний фiльм «Грек Зорба»

Був!

Котилася торба

з високого горба —

Вже спектакль «Грек Зорба»

Є!

Вiталiй Малахов

за единим махом

Фiльм той перевершив —

Вже!

Режисером Зорби

Як верблюд двогорбий

вантажi вергае

Хай Бог помагае —

Хай!

Славний Хостiкоев

Дивних див накоiв

Мене обеззброiв

Геть!

А Сумська Наталя,

Вiртуозна краля.

Вже по Кайдашисi

заздрiсницi: лисi —

Глянь!

Нас у раж ввiгнали.

Ми на вас запали.

Всi ми стали греки

вiд кризи та спеки —

Жах!

Тож спектаклю слава.

Малахову – браво!

Є ще в Хостiкоева

Витримка героева

І снага Енеева

І любов Антеева —

А що е то е!..

    30.09.