Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…

Саме видиво, з’ява Богоматерi-Заступницi врятувала столицю Вiзантii Константинополь вiд захоплення його сарацинами у дев’ятсот першому роцi. Мiсто вже було оточене i приречене на поразку.

Пiд час молитви у Влахернському храмi, де зiбралися вiруючi, два юродивi – русич Андрiй та його учень Єпiфанiй – розгледiли пiд куполом Царицю Небесну, яка молилася, покриваючи людей своiм омофором.

Пiсля цього православнi греки таки здолали мусульман.

А у Влахернському храмi появилася перша iкона Покрови – Божоi Матерi, яка стоiть у сонмi святих та покривае людей своiм омофором, серед яких зображено патрiарха й iмператора Вiзантii.

Богомаз не забув i про двох юродивих – Андрiя та Єпiфанiя.

Оскiльки Андрiй був русичем, нiби то вiн привiз константинопольську iкону до Киева, i свято Покрови швидко прижилося на руських землях. Вiд середини дванадцятого столiття Божу Матiр-Покрову стали вважати заступницею Киiвськоi Русi.

Та найбiльше закрiпився культ Пречистоi Матерi-Заступницi украiнцiв у козацьку добу. Безлiч версiй, копiй «Покрови Божоi Матерi» прикрашали украiнськi храми.

Цi iкони вважалися найрiднiшими серцю украiнця. Приносили захист i благодать.

Тому стали з’являтися iкони Покрови iз зображенням видатних козацьких ватажкiв у гуртi рядових козакiв. Зображалися й духовнi украiнськi провiдники. Були iкони з Яремою Вишневецьким, Петром Сагайдачним, Богданом Хмельницьким, Іваном Мазепою, Петром Калнишевським, Киiвським митрополитом Барановичем… На iконi «Покрова Божоi Матерi на Запорозькiй Сiчi» (iз Калнишевським) е напис: «Молимося, покрий нас чесним Твоiм покровом i визволи вiд усякого зла».

Почувши цю iсторiю, Павло загорiвся iдеею: продовжити древню традицiю у двадцять першому столiттi. Вселенський Варфоломiй охоче виказав адресу й телефон афiнського богомаза, найкращого у православному свiтi. Павло дав завдання пословi Украiни в Грецii, згодом сам злiтав iз дружнiм вiзитом до Афiн.

Дипломатична пошта привезла Президентовi Украiни свiжу, сонячну iкону «Покрова Божоi Матерi».

У верхнiй ii частинi в золотаво-голубому сяевi зiходила з небес iз вишитим рушником у розведених руках Божа Матiр Марiя. Їi покiрно схилену в лiвий бiк голову обмаював такий теплий сонячний нiмб, що здавалося – вiн здатен зiгрiти та освiтити Всесвiт. Обiч неi добродушно вдивлялися у цей свiт, у цю грiшну людську суету Бог-Отець i Бог-Син.

Унизу, на землi, по обидва боки вiд золотого тризуба, стояли Президент Павло, гетьмани Сагайдачний, Хмельницький, Мазепа, Орлик.