Сліди на піску

Катерина обцiловувала Мелитона, начебто вiн уже вернувся, цiлий i неушкоджений, з тiеi страшноi вiйни, й смiялася, мов навiжена… Та враз утямивши, що нинi немае нiяких причин для втiхи, – i що люди подумають про неi, веселу в таку годину, жiнка помислила, як мае поводитися в нинiшнiй ситуацii, i враз заголосила, мов на похоронi, й обмивала слiзьми Мелитонове обличчя, примовляючи:

«Та куди тебе, мiй мужу, засилають, куди запроторюють, таж на тiй чужаницi й ворон не визбирае твоiх бiлих кiсток, а щоб за тими, що тебе постригли, й слiд пропав!»

Тонкий Катеринин голос набирав усе вищих нот, вона вже пiворила на всю Коломию, й Мелитон затулив iй долонею рота, прикрикнувши:

«А ти не вмiеш тихше плакати, таж тебе чують аж в Сакатурi!»

На що Катерина вiдказала ображено:

«Агiй на тебе, хiба я кричу, та менi здаеться, що я з розпуки ледве шепчу, мiй дорогий Мелитоне…»

Жалобний ритуал молодого подружжя закiнчився так само раптово, як i розпочався; Мелитон обернувся до парубкiв, що стояли в черзi, й забалабонив:

«А ви не бiйтеся, хлопцi, смiливiше заходьте, там вас будуть бадати такi ласкавi дохтори, що най ся преч каже!.

. Один наказав менi зняти штани, розчепiрив мою гузицю i вiдразу вгадав, звiдки я родом. «Es ist gut!»[5 - Усе в порядку (нiм.).] – промовив вдоволено, ляснув мене долонею по голiй задницi, вiдштовхнув й почав другому рекрутовi заглядати в гузно… А я дотепер не можу вийти з дива: по чому вiн там упiзнав, що я з Кут?»

Хлопцi зареготали, залилася смiхом i Катерина; вона якусь мить придивлялася до мене, а далi насмiлилася пiдiйти й мовила поштиво:

«Виджу по твоiх убйорах, паничу, що мав би-сь бути вчений, то зроби менi таку ласку, коли вже будете десь там воювати: мiй Мелитон неписьменний, то на якомусь там перепочинку най вiн тобi наговорить пару слiв до мене, а ти iх запиши i пришли листом у Сакатуру… А я тобi вiдразу даю завдаток…»

Жiнка сягнула рукою в пазуху, виймаючи з-помiж циць паперового ринського, якого я, звiсно, не взяв, проте обiцяв виконати ii просьбу.

То була, кажу вам, цiла комедiя з тим листом. Якось пiсля муштри, коли ми вже вiдпочивали в бараку, пiдiйшов до мене Мелитон i попросив, щоб я записав те, що вiн для жiнки надиктуе.